Носії інформації, кодування інформації.

Захист інформації.

Збереження інформації.

Сучасний носій інформ – папір. Найбільші обсяги інформації містяться на електронних оптичних і магнітних дисках. Квантовий запис інформ.(голографічний запис на одному окремому атомі).

За сучасних умов, особливо під час роботи в мережах, існує постійна небезпека псування або втрати інформ. Захист інф. здійснюється в кількох напрямах. 1- це захист від випадкових чинників: неправильних дій користувача, виходу з ладу апаратури. 2- це захист від злочинних дій, у розкритті секретної інформ. – у несанкціонованому доступі до інформаційних ресурсів

.

Довгострокові носії інформ.- таблички, папір, магнітні диски.- зберігають ін форм. тривалий час.

Короткочасні носії інформ. – звукові та ел.магнітні хвилі; міміка, жести, людська мова.

У комп’ютерній техниці на носій інформації записують дані в двійковому коді. Основною характеристикою накопичувачів є їхня інформаційна ємність.

Інформаційна ємністьце максимальна кількість інформації, що може бути записана в пристрій збереження інформації (наприклад у пам’ять або на диск).

У персональних комп. для збереження інформації використовується накопичувач на жорсткому магнітному диску або простіше – жорсткий диск – вінчестер. у комп. є також спеціальний дисковод CD-ROM, у який можуть вставляться лазерні компакт – диски, що є оптичними носіями інформації. Для збереження й перенесення невеликих обсягів інформ. є дискети. Дискета – це носій інформації, що застосовується у накопичувачах на гнучких магнітних дисках. (НГМД). Дискети мають ємність 1,44 Мбайта.

Інформація, виражена за допомогою літер, чисел, математичних символів, природної мови називається повідомленням. Повідомлення –це подання будь-якої інформації.

Якщо, повідомлення не несе інформації, яка володіє наданими властивостями, то кажуть, що воно несе шум. Будь-яка закодована інформація без знання коду перетворюється на шум, але у випадку розкодуваня шум перетворюється на інформацію. Під час передавання повідомлення каналами зв’язку за допомогою сигналів може відбуватися перетворення інформ., і тоді вона частково або цілком може перетворюватися на шум. Якщо вплив, якого зазначила інформ. під час передавання, відомий, можна спробувати зняти результат цього впливу, і шум перетворити на інформацію.

«Інформація» і «повідомлення» - основні поняття інформатики, співвідношення між якими не є взаємо однозначними. Повідомлення можуть нести як інформацію, так і шум.

Кодування повідомлень, за допомогою яких передається інформація.

Кодування це відображення дискретного повідомлення у вигляді певних сполучень символів. Сукупність правил, за якими виконується кодування, називається кодом. Кодце правило відображення інформації.

Всім видам інформ. – числова, текстова, графічна, звукова, відео – після кодування надається вигляд послідовності електричних імпульсів, у якій наявність імпульсу позначається 1, а його відсутність – 0.

Кодування текстової інформ.

Кодування тексту, що вводять в комп ютер, відбувається найпростішим способом: кожному знаку (символу) відповідає двійкове число. Правила відповідності або правила кодування записують до таблиці, що називається кодовою.

Кодова таблиця –це таблиця, що встановлює відповідність між символами алфавіту і двійковими числами. Ці числа називають кодами символів і відповідають внутрішньому зображенню символів у комп ютері. За основу кодування в ПК вибрана кодова таблиця ASCII(American Standart Code for Information Interchanger – американський стандарт кодів для обміну інформацією – американський станатрт кодів для обміну інформацією). Існують інші кодові таблиці.

Кодування зображень.

Кодування зображень залежить від типу графічного зображення.

Кожна клітинка на екрані монітора зафарбована своїм кольром і називається пік селем. Піксел –це мінімальний елемент зображення, що формується на екрані монітора.

Для чорно-білого зображення для кодування однієї точки досить одного біта. Чорна точка позначається 0, а біла – 1.

Щоб пікселі відображали кольри із кожним пікселем зв язується більш, ніж один біт інформації про колір.Напирклад, якщо кожному пікселю приписати 4 біти колірної інформації, можна буде відобразити 24=16кольорів.

Для встановлення відповідності між кольором і кодом прийнято додавати таблицю, у якій конкретно зазначено, який індекс(код) якому реальному кольорові відповідає. Цю таблицю називають індексною палітрою

Найзручніше подавати кольори як результат змішування основних(базових) кольорів сист. RGB – червоний , зелений, синій. Ще один компонент, який бере участь у створенні кольорового зображення – це яскравість(інтенсивність). Із цих 3 значень комп. складає допоміжні кольори, кількість яких може досягати 16,7млн. У цьому випадку не потрібні додаткові таблиці-палітри ( використовується стандартна палітра).

Кодування звука.

Непереривний ел. сигнал від джерела звуку перетворюється на дискретний – утворюється послідовність двійкових чисел. Зворотнє перетворення дискретного сигналу на аналоговий використовується в спец. пристроях – звукових платах.

За їх наявністю ми можемо прослуховувати цифрові музичні диски.