Інформаційні потоки в логістиці

В зв’язку з тим, що матеріальні (товарні, транспортні та інші) потоки розгортаються у просторі і часі, а для організаційної діяльності даними процесами необхідно мати певні уявлення про умови, характер і проблеми їх здійснення, то у логістиці актуалізовується роль інформації, що опосередковує

Рис.3. Класифікація матеріальних потоків у логістиці.

рух матеріального потоку, породжує, спрямовує і контролює всі види переміщування сировини і переробленої (готової) продукції в її натуральному вигляді від постачальників фірми, всередині неї і від неї – до споживачів.

Основними формами існування такої інформації є товарно-супровідні документи, акти приймання – здавання товарно-матеріальних цінностей, листи, телеграми, претензії, різноманітні документи розпорядчого характеру, документи, які оформлюються в ході здійснення операцій виробничого, торгово-технологічного процесу підприємств тощо. У логістиці сукупність такої інформації розглядається як інформаційний потік.

Інформаційний потік - сукупність циркулюючих в логістичній системі, а також між логістичною системою і зовнішнім середовищем повідомлень, необхідних для управління та контролю логістичних операцій.

Інформаційний потік відповідає матеріальному, хоча шляхи, котрими рухаються потоки інформації у вигляді паперових та електронних документів можуть не співпадати з маршрутами руху матеріального потоку; аналогічно можуть не співпадати і напрямки їх руху.

Інформаційний потік вимірюється кількістю інформації, яка приймається, опрацьовується за визначену одиницю часу. Окрім кількісного оцінювання інформаційного потоку за обсягом інформації, він характеризується такими показниками, як: 1/ джерело виникнення; 2/ напрямок руху потоку; 3/ періодичність; 4/ швидкість передавання і приймання; 5/ інтенсивність потоку та ін.

Класифікація інформаційних потоків наведена на рис.4:

Рис.4 Класифікація інформаційних потоків у логістиці.

Управління інформаційними потоками в логістиці досягається за рахунок: 1/ зміни напрямків інформаційних потоків; 2/ обмеження швидкості передачі інформації до відповідної пропускної спроможності (швидкості прийому) у місці її отримання; 3/ обмеження обсягів інформаційного потоку до розміру пропускної спроможності окремого проміжного вузла або дільниці шляху руху інформації, які є т.зв. “вузьким місцем”.