Мови аналітичної і синтетичної будови

Засобів вираження граматичних значень не так уже багато, техніка їхнього приєднання і способи синтезування також нечисленні. Оскільки граматична будова мови є єдиним цілим, то питома вага (тобто значимість) окремих засобів вираження граматичних значень у межах одного й того ж типу мови є різною.

В типологічній характеристиці флективних мов особливе місце займає:

Ø визначення питомої ваги синтетичних форм мови;

Ø визначення питомої ваги аналітичних форм мови;

Ø ролі службових слів в утворенні форм слова,

Ø словосполучення,

Ø речення.

Пор., англійське і українське речення: The man has killed a tiger – Чоловік убив тигра. Ці речення відрізняються різною значимістю простих форм і порядку слів.

Аналітична будова передбачає більш широке використання:

Ø службових слів;

Ø фонетичних засобів;

Ø порядку слів

для утворення

Ø форм слова;

Ø словосполучень;

Ø речень.

Мовами аналітичної будови є англійська, французька, гіндустані, перська, болгарська та деякі інші індоєвропейські мови.

Афіксація, напр., в англійській мові використовується головним чином для словотвору; при утворенні форм слова її роль незначна.

Іменники й прикметники характеризуються бідністю форм словозміни; навпаки, дієслово має розвинену систему часових форм, які утворюються майже всі аналітично, тобто додаванням допоміжних дієслів.

Синтаксичні побудови відрізняються також аналітизмом, оскільки головна роль у вираженні синтаксичних значень належить службовим словам, порядку слів та інтонації.

Синтаксична будова характеризується тим, що поруч з використанням службових слів, порядку слів і інтонації велика роль відводиться формам слова, які утворюються за допомогою афіксів:

Ø флексій;

Ø формотворчих суфіксів;

Ø префіксів.

Мовами синтетичної будови є українська, польська, латиська, російська та більшість інших індоєвропейських мов; синтетичними були всі давньописемні індоєвропейські мови, напр., латинська, грецька, готська.

Типи мови - категорія, що міняється історично; в будь-якій мові чи групі мов можна виявити особливості інших граматичних типів.

Напр., кавказькі мови за морфологічною класифікацією належать до аглютинативного типу з більшою питомою вагою префіксації.

Однак це більш характерно для грузинської мови, ніж для нахсько-дагестанськких мов, де зустрічаються елементи флективності і зменшення питомої ваги префіксації.

Відомо, що латинська і давньоболгарська були синтетичними флективними мовами, тоді як французька і сучасна болгарська мови набули помітних рис аналітизму.

В сучасній німецькій мові більше синтетизму, ніж в англійській, але більше аналітизму, ніж в українській.