Типологічна класифікація мов. Основні класифікації мов

Теми 10, 11

Актуальне членування речення

Речення як синтаксичний зразок має

o виняткову гнучкість

o і комунікативну спрямованість.

Наповнючись різною лексикою і підлягаючи актуальному членуванню, речення перетворюється в конкретну фразу, яка виражає й передає те чи інше висловлювання.

У складі

§ конкретної фрази,

§ в контексті

§ і ситуації мовлення відбувається:

Ø реалізація моделі речення;

Ø актуалізація лексем;

Ø актуалізація словоформ;

Ø актуалізація сполучень слів.

Актуальним членуванням речення називається:

· смислове виділення одного з компонентів речення;

· встановлення між виділеними частинами нових суб’єктно-

предикатних відношень.

Виділена частина речення називається ремою висловлювання, остання частина – темою висловлювання.

Л.В.Щерба вважав, що засобами актуального членування речення є:

· порядок слів;

· синтагматичне членування;

· постановка фразового наголосу.

Наприклад, речення Скоро довгоочікувана нами сесія шляхом інтонаційно-смислового членування може бути перетворене на чотири фрази, що мають

Ø одну й ту ж позиційну модель речення,

Ø одне й те ж лексичне наповнення,

Ø але різне актуальне (смислове) членування:

§ Скоро довгоочікувана нами сесія ;

§ Скоро довгоочікувана нами сесія;

§ Скоро довгоочікувана нами сесія ;

§ Скоро довгоочікувана нами сесія.

Актуальному членуванню підлягають всі типи і види речень, які у своєму складі мають більше одного слова.

Чим більше слів у реченні (простому і складному),

чим складніша його синтаксична структура,

тим більше можливостей його різної актуалізації,

тим складніші самі правила актуального членування речення.

Питання для самоконтролю:

- Розкрийте зміст поняття „Словосполучення і речення”.

- Що таке предикативність і які існують її види?

- Що таке конструктивна основа речення?

- Розкрийте зміст поняття „Поширення основи речення”.

- Розкрийте зміст поняття „Актуальне членування речення”.

Література: Основна 1 – 18.

1. Типологічна класифікація мов.

2. Основні класифікації мов.

3. Поняття про тип мов.

4. Різноманітність граматичних форм і основні типи мов.

5. Синтаксична і морфологічна типологія мов.

6. Морфологічна класифікація мов.

7. Мови ізолюючі і афіксуючі.

8. Мови аглютинативні і флективні.

9. Мови аналітичної і синтаксичної будови.

10. Українська мова як флективна мова синтетичного типу.

11. Морфологічні процеси.

12. Утворення стягнених морфем і нових основ.

Точних даних про кількість народів і мов на Землі немає.

Це пояснюється

Ø недостатньою їх вивченістю,

Ø а також об’єктивними труднощами при розмежуванні мови і діалекту,

Ø мови і її варіантів (пор. англійську мову в Англії і США, комі-зирянську і комі-перм’яцьку літературні мови).

Ці мови відрізняються:

· поширеністю;

· соціальними функціями;

· особливостями фонетичної будови;

· особливостями словникового складу;

· морфологічними характеристиками;

· синтаксичними характеристиками.

Завдання загального мовознавства:

§ систематизувати мови;

§ розробити їхню лінгвістичну типологію.

У лінгвістиці існує ряд класифікацій мов;

основними з них є чотири:

Найбільш розробленою є генеалогічна класифікація: вона охоплює майже всі мови світу, знаходячи кожній з них своє місце в лінгвістичній систематиці.

Ареальна класифікація зводиться до вивчення:

Ø мовної карти світу;

Ø мовної характеристики різних країн;

Ø поширення окремих мов чи груп мов.

Наприклад, на території України мешкає багато народів і, відповідно, функціонують українська, російська, білоруська, кримсько-татарська, польська, болгарська, іврит, грецька, угорська, румунська, вірменська, грузинська та багато інших мов.

Функціональна класифікація мов є багатовимірною. Вона враховує три основні поділи:

· зв’язок мови з народом, якому вона належить;

· функції, які мова виконує в суспільстві;

· поширеність мови за межами основної етнічної зони.

За зв’язком мови з народом виділяються три основні соціальні типи мови:

Ø племінна мова;

Ø мова народності;

Ø національна мова.

Класифікація суспільних функцій мови призводить до виділення:

· стилів мови;

· функціональної спеціалізації літературно-писемних

мов.

За охопленням людей мови поділяються на:

· мови вузького використання (племінні мови та мови малих народностей);

· мови широкого використання (мова не тільки засіб спілкування, але й засіб фіксації даних науки, мистецтва).

Типологічна класифікація:

· виявляє типи мов;

· дає їхні типологічні характеристики.

Генеалогічна класифікація досліджує мови з точки зору їхньої матеріальної спільності в результаті розвитку.