Моральний вчинок

Проблема морального вчинку випливає з осмислення поняття «моральна діяльність». Склалося два підходи до пояснення суті моральної діяльності.

Перший підхід (широке значення): діяльність є моральною, якщо узгоджується з вимогами моралі, її нормами та цінностями. Скажімо, людина сумлінно виконує свій обов'язок, з повагою ставиться до інших, дотримується правил порядності тощо.

Другий підхід (порівняно вужчий): діяльність є моральною, якщо в ній передбачається усвідомлений вибір суб'єкта й вона спрямована на утвердження певних моральних цінностей. Така діяльність потребує, крім узгодженості моральних норм і цінностей із власною моральною самовизначеністю, ще сили волі, сміливості, хоробрості, що стимулюють людину до здійснення особливого вчинку, не характерного для буденного життя. Адже, якщо певний обов'язок є безсумнівним, то виконувати його морально легко, але, відповідно, при цьому не йдеться про моральний вчинок. Моральний вчинок наявний, якщо такий моральний обов'язок не можна виконати без перешкод і це вимагає особливого морального вибору. Наприклад, висловити свою політичну позицію за умов тоталітарного режиму.

Моральний вчинок — це практичний акт цілеспрямованого утвердження певних моральних цінностей у ситуації, в якій ці цінності беруться під сумнів або заперечуються.

Розглядаючи поняття «моральний вчинок», необхідно зіставити його з поняттям «подвиг» («героїчний вчинок»).

Подвиг — це діяння, спрямоване на досягнення певної мети, як безсумнівно потрібне.

Подвиг вимагає від людини ризику щодо власного фізичного життя, здоров'я. У ньому очевидна цілеспрямованість, життєва суспільна необхідність і, відповідно, соціальна значущість. У моральному вчинку акцент робиться на іншому. Моральний вчинок теж може містити елемент ризику, проте найскладнішим тут є те, що як наслідків, так і соціального визнання (підтримки, захисту) передбачити неможливо.

Моральний вчинок означає зробити щось за велінням власної совісті, на свій страх і ризик, без сподівань на загальне схвалення моральних мотивів.

Характеризуючи моральний вчинок, необхідно виділити такі його особливості:

- моральні вчинки розрізняються за своєю конкретною етичною спрямованістю на добро чи зло, тому вчинки є добрі та злі;

- моральний вчинок вимагає конкретної ситуації, тож моральні вчинки завжди стосуються моменту «тут і тепер»;

- суть морального вчинку можна зрозуміти з контексту події та часу, він вимагає «прочитання».

Структура вчинку виглядає в такий спосіб: 1) задум ( намір, чи постановка мети); 2) мотивація (тобто внутрішнє (суб'єктивне) обґрунтування задуму); 3) вибір (пошук адекватних намічений мети засобів); 4) ухвалення рішення (готовність реалізувати задум); 5) дія.

Ряд вчинків, що реалізують стратегічну моральну установку, складає лінію поведінки людини.