Наступ в лісі

Наступ в лісі є одним з найскладніших. На проведення наступу впливають: закрита місцевість з наявністю заболочених ділянок; обмежена кількість шляхів, доступних для дій військ; можливість створення противником лісових завалів у сполученні з мінами, виникнення пожеж, тривалого застою отруйних речовин. Все це утруднює спостереження, цілевказання, маневр бойової техніки, коригування вогню, взаємодію між підрозділами та управління ними.

Разом з тим лісовий масив сприяє маскуванню, скритому підходу та розгортанню підрозділів для наступу, дозволяє застосовувати охоплення та обходи для завдання раптових ударів у фланги та тил підрозділів противника, що обороняються. При цьому необхідно враховувати, що танки, БМП (БТР) можуть рухатися в лісі поза дорогами, без звалювання дерев тільки при відстані між ними 6 м і більше.

Навесні та влітку прохідність лісових доріг та просік погіршується. В сухе і гаряче літо збільшується небезпека лісових пожеж. Взимку погіршуються умови маскування від стеження з повітря, утрудюється рух поза дорогами.

Обмеженість секторів обстрілу, трудність дій підрозділів на широкому фронті підвищують значення самостійних дій відділень, взводів і рот. У лісовому бою зростає роль ініціативи командирів усіх ступенів, раптових і рішучих дій підрозділів і навіть окремих стрільців, тому що бій проводиться в основному на близьких відстанях.

Для досягнення тісної взаємодії між підрозділами родів військ доцільно танкову роту та мінометну (артилерійську) батарею повзводно, а гранатометний, протитанковий підрозділи по відділеннях придавати механізованим взводам. Цим також забезпечується проведення ними самостійних бойових дій. В лісі успішно застосовуються димові засоби.

Наступ в лісі проводиться у напрямках переважно вздовж доріг, просік у поєднанні з охопленнями та обходами. Вихід у фланг і тил навіть дрібних підрозділів може дезорганізувати оборону противника.

Рота може наступати у складі головних сил чи самостійно в обхідному загоні. Бойове завдання їй ставиться на меншу глибину, а до його змісту, як правило, включається оволодіння об'єктами (просіками, перехрестями, осушувальними каналами, дефіле та ін.). В ході наступу положення підрозділів в бойовому порядку змінюється частіше, ніж у звичайних умовах. Це спричиняється необхідністю забезпечення відкритих флангів і тилу.

Під час проведення наступу в лісі інтервали між солдатами в цепу, як правило, скорочуються. Фронт наступу роти може бути меншим, ніж у звичайних умовах.

Під час організації наступу командиром роти, крім звичайних питань, визначаються: азимут наступу для підрозділів, заходи щодо орієнтування та взаємного розпізнавання; порядок подолання лісових завалів та інших загороджень, важкопрохідних ділянок; порядок гасіння пожеж і напрямки їх обходу; порядок знищення противника, який залишився в тилу і веде вогонь з дерев. Для знищення противника, який залишився в тилу, може залучатися другий ешелон (резерв), а противника, який веде вогонь з дерев, треба у взводах призначати снайперів і автоматників.

Командир приймає рішення і ставить завдання, як правило, по карті. Організуючи взаємодію, командир роти докладно узгоджує дії підрозділів, які наступають з фронту і здійснюють охоплення (обхід), щодо захоплення вузлів доріг, просік, міжозерних дефіле та інших важливих об'єктів. Приділяється також увага відпрацюванню питань забезпечення надійного орієнтування, додержання напрямку наступу, цілевказання та позначення досягнутих меж.

Коли передній край оборони противника проходить по узліссю, то рота розпочинає атаку захопленням його виступів. В подальшому завдається удар у фланг і в тил для знищення противника в опорних пунктах і стрімкого просування в глибину.

В глибині лісу противник атакується на більш вузькому фронті та з близьких дистанцій після його вогневого ураження. Поруби та галявини обходяться, тому що на них противник, як правило, влаштовує вогневі засади. З метою здійснення обходу (охоплення) та атаки у фланг і в тил опорним пунктам противника виділяються необхідні сили і засоби. Механізовані підрозділи атакують противника, як правило, в пішому порядку, а танки рухаються в їх цепу чи безпосередньо за ними, БМП (БТР) діють за танками і вогнем своєї зброї забезпечують просування наступаючих підрозділів. Інженерно-саперні підрозділи під прикриттям вогневих засобів проробляють проходи в завалах та інших загородженнях і забезпечують їх подолання механізованими підрозділами та танками. Іноді для розтягування завалів залучаються танки і БМП (БТР). Автомобілі механізованих підрозділів батальйонною колоною переміщуються за другим ешелоном батальйону.

Опорні пункти противника, які прикривають перехрестя, галявини та інші об'єкти, захоплюються атакою у фланг і в тил у взаємодії з підрозділами, що наступають з фронту.

Під час бою в глибині лісу не треба допускати скупчення машин, підрозділів на дорогах, полянах та відкритих ділянках місцевості, тому що ці об'єкти, як правило, пристріляні артилерією і можуть уражатися авіацією противника. Наступаючи в лісі, необхідно підрозділам бути в постійній готовності до ведення вогню, швидко просуватися вперед, вести безперервне спостереження, вміло застосовувати гранати та посилювати охорону з боку флангів і тилу (висилати піші дозори та вести розвідку.

Другому ешелону (резерву) доцільно переміщатися у передбойовому порядку і знаходитися ближче до підрозділів, що атакують. Командно-спостережні пункти наближаються до підрозділів першого ешелону, а підрозділи технічного забезпечення і тилу — до бойових порядків рот і розташовуються, як правило, поблизу доріг і просік.

Під час виходу з лісу підрозділи підтягуються до його узлісся та будують бойовий порядок, як у звичайних умовах. Окремо діючі гармати, взводи приєднуються до своїх батарей; управління артилерією та танками може бути централізованим, проводиться ретельна розвідка.

Висновок:Таким чином, при організації та веденні наступу в особливих умовах командир роти повинен широко використовувати фактори, що сприяють досягненню мети наступу, та вживати заходів щодо зниження впливу факторів, які впливають негативно. Організація наступує найбільш кропітким і важливим етапом у роботі командира щодо підготовки наступу в особливих умовах (місті, горах, лісі тощо). Порядок роботи командира не допускає шаблону. Головними напрямками в його роботі повинні бути творчість, висока організованість і оперативність. Тільки вони можуть забезпечити якість підготовки наступу в обмежений термін.

Механізована рота повинна вміло використовувати особливості бою в населених пунктах, горах, лісі та бути готовою до самостійних дій у відриві від головних сил батальйону. Урахування цих особливостей та своєчасне вжиття заходів дозволяє швидше долати труднощі.