Буткевич О. В, Правове регулювання в спеціальних (вільних) економічних зонах. Дисертація.- С 48.

Система нормативно-правових актів про спеціальні (вільні) економічні зони

Нормативно-правове регулювання господарської діяльності у спеціальних (вільних) економічних зонах, управління ВЕЗ та особливості правового статусу суб'єктів ВЕЗ свідчать про спеціальний правовоий режим ВЕЗ, що визначається законодавством про ВЕЗ. Система останнього складається із загальної частини (містить нормативно-правові акти, в яких зафіксовані загальні для всіх ВЕЗ положення) та спеціальної частини, до якої входять акти законодавства про окремі/конкретні ВЕЗ. Відтак, систему законодавства про ВЕЗ становлять:

Конституція України від 28 червня 1996 p., зокрема положення щодо встановлення виключно законами України порядку створення та функціонування вільних та інших спеціальних зон, що

мають економічний та міграційний режим, відмінний від загального (ст. 92);

Господарський кодекс України від 16 січня 2003 p., який містить окрему главу - гл. 39 «Спеціальні (вільні) економічні зони»: ст. 401 визначає поняття ВЕЗ та мету їх створення; ст. 402 - містить основні положення щодо території та статусу ВЕЗ; ст. 403 - визначає типи ВЕЗ; ст. 404 - закріплює основні гарантії для суб'єктів господарювання ВЕЗ; ст. 405 - містить положення щодо законодавства, яке діє на території конкретної ВЕЗ; ст. 418 - гарантії прав учасників господарських відносин в умовах спеціального режиму господарювання (в т. ч. від незаконного обмеження прав);

Митний кодекс України від 11 липня 2002 p., зокрема положення щодо встановлення митного кордону і меж спеціальних митних зон, які не збігаються з державним кордоном України;

Закон України від 13.10.1992 р. «Про загальні засади створення і функціонування спеціальних (вільних) економічних зон» (далі - Загальний Закон): визначає порядок створення і ліквідації ВЕЗ, механізм функціонування спеціальних (вільних) економічних зон на території України, загальні правові й економічні основи їх статусу, а також загальні правила регулювання відносин суб'єктів економічної діяльності цих зон з місцевими Радами народних депутатів, органами державної виконавчої влади та іншими органами;

Розпорядження Президента України від 16 січня 2002 р. «Про Комісію з перевірки додержання законодавства про здійснення імпортних операцій суб'єктами спеціальних (вільних) економічних зон та суб'єктами пріоритетного розвитку, на яких запроваджено спеціальний режим інвестиційної діяльності»;

Постанови Кабінету Міністрів України:

• від 14.03.1994 р. № 167 «Про Концепцію створення спеціальних (вільних) економічних зон в Україні»;

• від 5 липня 1999 р. № 1199 «Про затвердження Типового договору (контракту) на реалізацію інвестиційного проекту на території пріоритетного розвитку, в спеціальній (вільній) економічній зоні»;

• від 24 вересня 1999 р. № 1756 «Про заходи щодо створення та функціонування спеціальних (вільних) економічних зон і територій зі спеціальним режимом інвестиційної діяльності»;

• від 28 лютого 2001 р. № 184 «Про Порядок проведення аналізу результатів функціонування спеціальних (вільних) економічних зон і територій із спеціальним режимом інвестиційної діяльності»;

• від 15 травня 2003 р. № 704 «Про внесення змін до Типового договору (контракту) на реалізацію інвестиційного проекту на

території пріоритетного розвитку, в спеціальній (вільній) економічній зоні».

Відомчі нормативно-правові акти, в т. ч.:

• Наказ Міністерства економіки України, державної митної служби України, Державної податкової адміністрації України, Міністерства фінансів України від 20 вересня 1999 р. № 114/600/496/221 «Про затвердження Порядку здійснення моніторингу та функціонування спеціальних (вільних) економічних зон і територій пріоритетного розвитку та дотримання умов спеціальних режимів їх діяльності»;

• Наказ Міністерства економіки України та Міністерства фінансів України від 14 березня 2000 р. № 28/51 «Про затвердження Положення про критерії визначення пріоритетних видів економічної діяльності в спеціальних (вільних) економічних зонах та на територіях зі спеціальним режимом інвестиційної діяльності і порядок їх застосування»;

• Наказ Державної митної служби України від 19 жовтня 2000 р. № 579 «Про затвердження Порядку прийняття Держмитслужбою об'єктів митної інфраструктури на територіях спеціальних (вільних) економічних зон, на яких запроваджується режим спеціальної митної зони (спеціальний митний режим)» та ін.

Спеціальна частина законодавства про ВЕЗ містить нормативно-правові акти різної юридичної сили щодо конкретних ВЕЗ, у т. ч.: Закони України:

• від 15 лютого 1995 р. «Про статус гірських населених пунктів в Україні»;

• від 16 травня 1995 р. «Про виключну (морську) економічну зону України»;

• від 24 грудня 1998 р. «Про спеціальні економічні зони та спеціальні режими інвестиційної діяльності в Донецькій області»;

• від 15 січня 1999 р. «Про спеціальну економічну зону «Яворів»;

• від 18 березня 1999 р. «Про спеціальну економічну зону туристсько-рекреаційного типу «Курортополіс Трускавець»;

• від 3 червня 1999 р. «Про спеціальну економічну зону «Славутич»;

• від 15 липня 1999 р. «Про спеціальний режим інвестиційної діяльності на території пріоритетного розвитку в Луганській області»;

• від 16 липня 1999 р. «Про спеціальний режим інвестиційної та інноваційної діяльності технологічних парків»;

• від 23 березня 2000 р. «Про спеціальну економічну зону «Рені»;

• від 23 березня 2000 р. «Про спеціальну (вільну) економічну

зону «Порто-франко» на території Одеського морського торговельного порту»;

• від 13 липня 2000 р. «Про спеціальну економічну зону «Миколаїв»;

• від 21 грудня 2000 р. «Про спеціальний режим інвестиційної діяльності на територіях пріоритетного розвитку та спеціальній економічній зоні «Порт Крим» в Автономній Республіки Крим»;

• від 22 березня 2001 р. «Про спеціальну економічну зону «Закарпаття»;

• від 5 квітня 2001 р. «Про спеціальний режим інвестиційної діяльності на території пріоритетного розвитку у Волинській області»;

• від 11 липня 2001 р. «Про пріоритетні напрями розвитку науки і техніки»;

• від 18 листопада 2003 р. «Про спеціальний режим інвестиційної діяльності на територіях пріоритетного розвитку в Чернігівській області» та ін.

Укази Президента України (приймалися протягом дії перехідних положень Конституції України і були чинними до прийняття спеціальних законів про відповідну ВЕЗ; наприклад, укази: від 30 червня 1995 р. «Про Північнокримську експериментальну економічну зону «Сиваш»; від 18 червня 1998 р. «Про спеціальні економічні зони та спеціальний режим інвестиційної діяльності в Донецькій області»; від 18 червня 1998 р. «Про спеціальну економічну зону «Славутич»; від 9 грудня 1998 р. «Про спеціальну економічну зону «Закарпаття» та ін.

Постанови Кабінету Міністрів України:

• від 27 липня 1998 р. № 1147 «Про прикордонний режим»;

• від 7 червня 1999 р. № 982 «Про порядок затвердження і реєстрації інвестиційних проектів, що реалізуються на території спеціальної економічної зони «Яворів»;

• від 18 червня 1999 р. № 1065 «Про затвердження переліку пріоритетних видів економічної діяльності на територіях пріоритетного розвитку в Донецькій області, для яких встановлено спеціальний режим інвестиційної діяльності, та порядку розгляду і схвалення інвестиційних проектів, що реалізуються у спеціальних економічних зонах та на територіях пріоритетного розвитку в Донецькій області»;

• від 9 серпня 1999 р. № 1441 «Про спеціальну економічну зону туристсько-рекреаційного типу «Курортополіс Трускавець»;

• від 7 жовтня 1999 р. № 1860 «Про порядок розгляду і затвер-

дження інвестиційних проектів, що реалізуються на території спеціальної економічної зони «Славутич»;

• від 27 серпня 2000 р. № 1345 «Про спеціальну (вільну) економічну зону «Порто-франко» на території Одеського морського торговельного порту»;

• від 4 жовтня 2000 р. № 1507 «Про порядок розгляду і затвердження інвестиційних проектів, що реалізуються на території спеціальної економічної зони туристсько-рекреаційного типу «Курор-тополіс Трускавець»;

• від 28 грудня 2000 р. № 1901 «Про спеціальну економічну зону «Миколаїв» та ін.

Відомчі нормативно-правові акти:

• Наказ Державної податкової адміністрації України від 31 березня 1999 р. № 162 «Про затвердження Порядку визначення прибутку, отриманого від реалізації інвестиційних проектів суб'єктами спеціальної економічної зони «Яворів», та складання відокремленого балансу фінансово-господарської діяльності»;

• Наказ Державної податкової адміністрації України від 7 червня 1999 р. № 290 «Про затвердження Порядку обчислення прибутку, отриманого від реалізації інвестиційних проектів суб'єктами спеціальної економічної зони туристсько-рекреаційного типу «Курортополіс Трускавець», та складання відокремленого балансу фінансово-господарської діяльності»;

• Наказ Державної податкової адміністрації України від 29 травня 2000 р. № 266 «Про затвердження Порядку обчислення прибутку суб'єктів спеціальної економічної зони «Рені», одержаного від реалізації інвестиційного проекту» та ін.

1.3. Порядок створення та ліквідації спеціальних (вільних)

економічних зон

і Спеціальні (вільні) економічні зони створюються Верховною Радою України за ініціативою Президента України, Кабінету Міністрів України або місцевих Рад народних депутатів України та місцевої державної адміністрації. В такому ж порядку відбуваються зміни статусу і території ВЕЗ. Слід, проте, зазначити, що певні ВЕЗ («Донецьк», «Азов», «Порт Крим», «Закарпаття», Славутич», «Миколаїв», «Порто-франко») створювалися не законом, а на підставі указів Президента в період дії Перехідних положень Конституції України. Пізніше були прийняті відповідні закони про ці ВЕЗ, хоча

до цього часу одна ВЕЗ («Інтерпорт Ковель») діє на підставі Указу Президента за відсутності відповідного закону.

У Загальному законі встановлюються певні вимоги до документів про створення ВЕЗ щодо їх складу та змісту. Ці документи повинні містити:

а) рішення місцевої Ради та місцевої державної адміністрації з клопотанням про створення спеціальної (вільної) економічної зони (у разі створення ВЕЗ за їх ініціативою) або письмову згоду відповідних місцевих Рад народних депутатів та місцевих державних адміністрацій, на території яких має бути розташована спеціальна (вільна) економічна зона (у разі створення ВЕЗ за ініціативою Президента України або Кабінету Міністрів України);

б) проект положення про статус та систему управління, офіційну назву ВЕЗ;

в) точний опис кордонів ВЕЗ та карту її території;

г) техніко-економічне обгрунтування доцільності створення і функціонування ВЕЗ, в якому визначаються: мета, функціональне призначення та галузева спрямованість її діяльності; етапи розвитку із зазначенням часу їх здійснення; ступінь розвитку виробничої й соціальної інфраструктури, інфраструктури підприємств та можливості їх розвитку в майбутньому; вихідний рівень розвитку економічного, наукового та іншого потенціалу з урахуванням специфічних умов створення ВЕЗ; рівень забезпеченості кваліфікованими кадрами; обсяги, джерела та форми фінансування на кожному етапі створення і розвитку ВЕЗ; обґрунтування режиму ціноутворення, оподаткування, митного регулювання, валютно-фінансового та кредитного механізму;

д) проект Закону про створення конкретної ВЕЗ.

Процес створення ВЕЗ не обмежується прийняттям спеціального закону про конкретну ВЕЗ. Для забезпечення функціонування ВЕЗ необхідно:

• створити органи управління ВЕЗ;

• здійснити облаштування митної інфраструктури, огородження спеціальної митної зони та затвердити акт прийому-передачі в експлуатацію Держмитслужбою об'єктів митної інфраструктури відповідно до встановленого порядку (наказ Державної митної служби України від 19 жовтня 2000 р. № 579 «Про затвердження Порядку прийняття на територіях спеціальних (вільних) економічних зон, на яких запроваджується режим спеціальної митної зони») у разі запровадження на території ВЕЗ спеціальної митної зони (спеціального митного режиму).

ВЕЗ вважається створеною за умови прийняття відповідного закону та організаційного забезпечення функціонування ВЕЗ. Ліквідація ВЕЗ відбувається у разі:

• закінчення встановленого законом строку її функціонування (строку, на який вона була створена; можливо й подовження строку функціонування ВЕЗ на підставі відповідного закону);

• дострокової ліквідації ВЕЗ Верховною Радою України на підставі подання Президента України чи Кабінету Міністрів України.

У разі ліквідації ВЕЗ держава, відповідно до законодавства України, гарантує збереження у повному обсязі всіх майнових і не-майнових прав суб'єктів ВЕЗ. Спори, що виникають у зв'язку з ліквідацією спеціальної (вільної) економічної зони між органом господарського розвитку і управління, суб'єктами економічної діяльності спеціальної (вільної) економічної зони та ліквідаційною комісією, підлягають розгляду в судах України, а спори за участю іноземного суб'єкта економічної діяльності, що діє в цій зоні,- в судових та арбітражних органах за погодженням сторін, в тому числі за кордоном.

Загальний Закон та ГК України не містять положень про можливість реорганізації ВЕЗ (зокрема, у формі зміни типу ВЕЗ, тобто перетворення ВЕЗ одного типу на ВЕЗ іншого типу), проте таку можливість законодавець не виключає, не встановивши відповідної заборони. Подібне перетворення ВЕЗ має відбуватися на підставі спеціального закону.

1.4. Управління спеціальними (вільними) економічними зонами

Управління ВЕЗ має певну специфіку, яка проявляється в тому, що: (а) структура, функції та повноваження органів управління ВЕЗ визначаються залежно від її типу, розмірів, кількості працівників та/або мешканців на території спеціальної (вільної) економічної зони; (б) місцеві Ради народних депутатів та місцеві державні адміністрації здійснюють свої повноваження на території ВЕЗ з урахуванням специфіки її статусу, визначеної законом про її створення; (в) до системи органів управління ВЕЗ входить спеціально створений орган господарського розвитку та управління конкретної ВЕЗ; в окремих ВЕЗ створюється рада з питань вільної економічної зони; г) державне регулювання діяльності спеціальної (вільної) економічної зони здійснюють органи державної виконавчої влади України, до компетенції яких входить контроль за додержанням вимог законодавства України - як загального для всіх суб'єктів господарювання, так і спеціального - щодо конкретної

ВЕЗ; (д) орган господарського розвитку і управління та суб'єкти економічної діяльності ВЕЗ є самостійними у здійсненні своєї діяльності стосовно органів державного управління України, за винятками, передбаченими законодавчими актами України. Органи управління, що діють у ВЕЗ, та їх повноваження:

а) місцева Рада народних депутатів (правовий статус визначається Конституцією України та Законом України від 21 травня 1997 р. «Про місцеве самоврядування в Україні»): приймає/погоджує рішення, пов'язані зі створенням ВЕЗ, змінами в її статусі, та вносить до відповідних органів пропозиції з цих питань; надає згоду на створення ВЕЗ за ініціативою Президента України або Кабінету Міністрів України;

б) місцева державна адміністрація (правовий статус визначається Конституцією України та Законом України від 9 квітня 1999 р. «Про місцеві державні адміністрації»): вносить за погодженням з відповідними органами місцевого самоврядування пропозиції про створення ВЕЗ, зміни статусу та території ВЕЗ.

До повноважень місцевих рад та місцевих державних адміністрацій як органів управління ВЕЗ відповідно до Загального закону (ст. 10) належать:

• вирішення разом з органами державної виконавчої влади, суб'єктами господарської діяльності та профспілковими органами ВЕЗ питань, пов'язаних із специфікою правового та фінансового забезпечення, соціального захисту громадян України, які проживають на території відповідної ВЕЗ;

• укладення з органом господарського розвитку та керівництва ВЕЗ Генеральної угоди про передачу йому в користування земельних ділянок, об'єктів інфраструктури, розташованих на території ВЕЗ, та природних ресурсів місцевого значення.

Місцеві Ради народних депутатів та місцеві державні адміністрації, на території яких розташована ВЕЗ, здійснюють свої повноваження на території зони у повному обсязі, якщо законодавчими актами про створення спеціальних (вільних) економічних зон не передбачено інше.

Крім того, зазначені органи можуть мати додаткові повноваження, відповідно до спеціального закону про конкретну ВЕЗ, зокрема: затвердження стратегічних та поточних програм розвитку ВЕЗ; утворення, ліквідація та реорганізація органу господарського розвитку та керівництва ВЕЗ; організація підготовки кадрів; затвердження порядку реєстрації ВЕЗ; розгляд і затвердження інвестиційних проектів, що реалізуються на території ВЕЗ; укладення

договору (контракту) щодо умов реалізації інвестиційного проекту з суб'єктами ВЕЗ та ін.

в) орган господарського розвитку і управління ВЕЗ: створюється з метою забезпечення умов функціонування ВЕЗ за участю суб'єктів економічної діяльності України та іноземних суб'єктів такої діяльності, що функціонують на території ВЕЗ. Функції цього органу може бути покладено на одного із суб'єктів економічної діяльності ВЕЗ через зазначення такого суб'єкта в спеціальному законі про конкретну ВЕЗ або шляхом делегування законом функцій щодо визначення подібного суб'єкта. Організаційно-правовою формою органу господарського розвитку та управління ВЕЗ, що найчастіше використовується на практиці, є господарське товариство (закрите акціонерне товариство - у ВЕЗ «Донецьк», «Курортопо-ліс Трускавець», товариство з обмеженою відповідальністю - у ВЕЗ «Азов», «Порт Крим»), а у ВЕЗ «Сиваш» - державна компанія.

Місцеві Ради народних депутатів та місцеві державні адміністрації, на території яких розташована ВЕЗ, можуть мати своїх представників у керівництві органу господарського розвитку і управління ВЕЗ.

Функції та повноваження органу господарського розвитку і управління ВЕЗ визначаються законом про створення конкретної спеціальної (вільної) економічної зони.

До компетенції органу господарського розвитку і управління ВЕЗ належить:

- забезпечення загальних умов функціонування ВЕЗ;

- визначення перспективних напрямів розвитку ВЕЗ;

- експлуатація та будівництво мереж транспорту, зв'язку, енергопостачання та інших об'єктів виробничої інфраструктури, що використовуються для загальних потреб;

- розвиток мережі комунікаційних зв'язків з партнерами за межами ВЕЗ;

і - організація міжнародних торгів з метою розміщення на території ВЕЗ нових виробництв;

- упорядкування та надання суб'єктам господарської діяльності ВЕЗ в користування земельних ділянок, об'єктів інфраструктури та передача їм у користування природних ресурсів;

- видача дозволів (ліцензій) суб'єктам господарської діяльності ВЕЗ на будівництво нових господарських об'єктів, реєстрація суб'єктів економічної діяльності та інвестицій, здійснюваних у ВЕЗ.

: Спеціальним законом про створення конкретної ВЕЗ можуть передбачатися й інші повноваження органу господарського розвит-

ку та управління ВЕЗ, у т. ч.: організація облаштування території ВЕЗ; організація та контроль за будівництвом об'єктів виробничої і невиробничої інфраструктури ВЕЗ; укладення договорів на виконання підрядних робіт щодо облаштування території ВЕЗ, будівництва об'єктів виробничої та невиробничої інфраструктури, розвитку мережі комунікацій; на експлуатацію об'єктів інфраструктури; складання та подання статистичної звітності про функціонування ВЕЗ відповідно до законодавства; участь у розробці та реалізації інвестиційних проектів та ін.

Виконавчим директором органу господарського розвитку спеціальної (вільної) економічної зони може бути як громадянин України, так і громадянин іншої країни, який працює за строковим контрактом.

г) Рада з питань вільної економічної зони: не є обов'язковим органом управління ВЕЗ, як вищезазначені органи (місцева рада, місцева державна адміністрація та орган господарського розвитку та управління ВЕЗ); створюється відповідно до спеціального закону про конкретну ВЕЗ (наприклад, в АР Крим, Донецькій області, у ВЕЗ «Інтерпорт Ковель») відповідно до рішення державної адміністрації, а в АР Крим - Радою міністрів цієї Республіки. До кола повноважень цієї Ради відповідно до спеціального закону можуть входити вирішення таких питань: затвердження та забезпечення реалізації стратегічних і поточних програм розвитку ВЕЗ; розгляд і затвердження інвестиційних проектів; проведення міжнародних тендерів для відбору інвестиційних проектів та їх учасників; розробки та здійснення організаційних заходів щодо забезпечення залучення фінансових ресурсів; організація підготовки та перепідготовки кадрів у ВЕЗ, залучення іноземних працівників; розгляд у досудовому порядку спорів між суб'єктами ВЕЗ та органом господарського розвитку ВЕЗ та/або органом місцевого самоврядування.

1.5. Особливості правового регулювання господарювання у спеціальних (вільних) економічних зонах

У ВЕЗ встановлюється спеціальний режим господарювання, якому притаманна сукупність певних ознак, зокрема:

І. Юридична підстава встановлення — загальні закони (статті 401-404 ГК України та Закон України від 13 жовтня 1992 р. «Про загальні засади створення і функціонування спеціальних (вільних) економічних зон», спеціальний закон (про створення конкретної ВЕЗ, що визначає її параметри, зміст спеціального режиму госпо-

дарювання на території ВЕЗ), низка підзаконних нормативно-пра-вових актів, що конкретизують зміст цього режиму.

II. Визначення мети запровадження конкретної ВЕЗ з урахуванням її виду.

Ш. Особливість режиму господарювання, що встановлюється індивідуально для конкретної ВЕЗ та передбачає (може передбачати):

• по-перше, створення сприятливих умов для господарювання для певних груп суб'єктів (суб'єктів господарювання ВЕЗ) шляхом встановлення: а) пільг - митних (пільги у сплаті ввізного мита, податку на додану вартість та сплаті акцизного збору), податкових (в оподаткуванні прибутку, звільненні від оподаткування інвестицій, а також від сплати низки платежів: плати за землю, зборів до Державного інноваційного фонду, збору на обов'язкове соціальне страхування на випадок безробіття); б) гарантій захисту майнових інтересів цих суб'єктів: загальні для інвесторів та спеціальні -для суб'єктів ВЕЗ (а) стабілізаційна гарантія від змін законодавства протягом функціонування конкретної ВЕЗ; б) гарантія забезпечення інтересів суб'єктів ВЕЗ у разі її ліквідації протягом встановленого строку реалізації інвестиційного проекту; в) гарантія розгляду спорів між органами управління ВЕЗ, суб'єктами ВЕЗ та ліквідаційною комісією, пов'язаних з ліквідацією ВЕЗ в судах України, а спорів за участю іноземних суб'єктів господарювання - у судах за погодженням сторін, у т. ч. за кордоном);

• по-друге, обмеження для суб'єктів ВЕЗ (встановлюються з метою захисту публічних інтересів) у формі: а) заборон, що можуть встановлюватися для суб'єктів конкретної ВЕЗ (наприклад, заборони грального бізнесу та створення казино, інших гральних домів, як це передбачено ст. 11 Закону України від 21 грудня 2000 р. «Про спеціальний режим інвестиційної діяльності на територіях пріоритетного розвитку та у спеціальну економічну зону «Порт Крим» в Автономній Республіці Крим»; б) встановленням спеціальних господарсько-правових санкцій (у формі, наприклад, позбавлення наданих пільг у разі порушення суб'єктом ВЕЗ умов їх надання; тимчасового припинення господарської діяльності суб'єкта ВЕЗ у разі порушення ним законодавства України, установчих документів, договору щодо умов реалізації інвестиційного проекту; скасування наданих дозволів; розірвання договору; скасування реєстрації суб'єкта ВЕЗ);

IV. Спеціальний порядок управління ВЕЗ, що здійснюється за допомогою системи органів - місцевої державної адміністрації, органу місцевого самоврядування та спеціально створеного орга-

редбачає контроль за дотриманням суб'єктами ВЕЗ вимог чинного законодавства, установчих документів та укладених договорів (контрактів) на реалізацію інвестиційних проектів на території конкретної ВЕЗ; виконання контрольних функцій здійснюється зазначеними органами, а також уповноваженими державними органами відповідно до чинного законодавства (в т. ч. Постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2001 р. № 184 «Про Порядок проведення аналізу результатів функціонування спеціальних (вільних) економічних зон і територій із спеціальним режимом інвестиційної діяльності» та Розпорядження Президента України від 16 січня 2002 р. «Про Комісію з перевірки додержання законодавства про здійснення імпортних операцій суб'єктами спеціальних (вільних) економічних зон та суб'єктами пріоритетного розвитку, на яких запроваджено спеціальний режим інвестиційної діяльності»).

V. Спеціальний порядок набуття статусу суб'єкта господарювання ВЕЗ (спеціальний порядок легітимації). Цього статусу можуть набуту лише суб'єкти господарювання, створені та/або зареєстровані відповідно до загального порядку. Спеціальний порядок легітимації передбачає: 1) затвердження поданого заявни-ком-суб'єктом господарювання інвестиційного проекту відповідно до встановлених для конкретної ВЕЗ вимог (відповідність проекту пріоритетним напрямам розвитку економіки регіону та вимогам до мінімальної вартості, наявність позитивного висновку інвестиційної експертизи) та порядку (встановлюється для певної ВЕЗ; наприклад, постанова Кабінету Міністрів України від 7 жовтня 1999 р. № 1860 «Про порядок розгляду і затвердження інвестиційних проектів, що реалізуються на території спеціальної економічної зони «Славутич»); 2) укладення органом управління ВЕЗ з суб'єктом господарювання договору на реалізацію затвердженого інвестиційного проекту на підставі Типового договору (затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 5 липня 1999 р. № 1199 «Про затвердження Типового договору (контракту) на реалізацію інвестиційного проекту на території пріоритетного розвитку, в спеціальній (вільній) економічній зоні»); 3) реєстрація заявника, який уклав такий договір, як суб'єкта господарювання певної ВЕЗ (здійснюється органом господарського розвитку та управління конкретної ВЕЗ за умови дотримання заявником встановлених вимог, після чого йому (заявникові) видається свідоцтво про реєстрацію суб'єкта ВЕЗ - основної підстави для надання передбачених законом пільг для суб'єктів конкретної ВЕЗ).

суб'єктом ВЕЗ актами законодавства конкретної ВЕЗ та укладеним між ними договором (контрактом) на реалізацію інвестиційного проекту на території конкретної ВЕЗ (предметом договору є реалізація належним чином затвердженого інвестиційного проекту, основними зобов'язаннями сторін: Інвестора - щодо реалізації на власний ризик і під власну відповідальність інвестиційного проекту з дотриманням встановлених законодавством вимог та умов договору; Органу управління - щодо забезпечення передбачених чинним законодавством та договором умов для реалізації інвестиційного проекту; у разі порушення сторонами договірних зобов'язань можливе застосування передбачених законом та договором господарсько-правових санкцій у формі відшкодування збитків, штрафних санкцій, оперативно-господарських санкцій (у т. ч. розірвання договору) і навіть адміністративно-господарських (зокрема, тимчасове зупинення діяльності суб'єкта ВЕЗ, скасування наданих йому дозволів, скасування реєстрації суб'єкта ВЕЗ).