Причини виробничого травматизму та професійних захворювань.

Найбільш складним та відповідальним етапом у розслідуванні нещасних випадків є встановлення їх причин. Виділяють органі­заційні, технічні і психофізіологічні причини травматизму.

До організаційних причин травматизму відносяться:

— незадовільне функціонування, недосконалість або відсут­ність системи управління охороною праці;

— недоліки під час навчання безпечним прийомам праці;

— неякісна розробка, недосконалість інструкцій з охорони праці чи їх відсутність;

— відсутність у посадових інструкціях функціональних обо­в'язків з питань охорони праці;

— порушення режиму праці та відпочинку;

— невикористання засобів індивідуального захисту через не­ забезпеченість ними;

— виконання робіт з несправними засобами колективного захисту;

— залучення до роботи працівників не за спеціальністю (професією);

— порушення технологічного процесу;

— порушення вимог безпеки під час експлуатації устаткуван­ня, машин, механізмів тощо;

— порушення трудової і виробничої дисципліни;

— незастосування засобів індивідуального й колективного за­хисту (за їх наявності);

—невиконання вимог інструкцій з охорони праці.

До технічних причин травматизму належать:

— конструктивні недоліки, недосконалість та недостатня на­дійність засобів виробництва;

— конструктивні недоліки, недосконалість і недостатня надій­ність транспортних засобів;

—неякісна розробка або відсутність проектної документації на будівництво, реконструкцію виробничих об'єктів, будівель, споруд, обладнання тощо;

— неякісне виконання будівельних робіт;

— недосконалість, невідповідність вимогам безпеки техноло­гічного процесу;

— незадовільний технічний стан виробничих об'єктів, бу­динків, споруд, території, засобів виробництва, транспортних засобів;

— незадовільний стан виробничого середовища.

До психофізіологічних причин травматизму відносяться:

— алкогольне, наркотичне сп'яніння, токсикологічне отруєння;

— низька нервово-психічна стійкість;

— незадовільні фізичні дані або стан здоров'я;

— незадовільний «психологічний» клімату колективі;

—інші причини.

Дослідження свідчать, що технічні причини складають при­близно 50 % від усіх нещасних випадків, організаційні — близько 25 % і психофізіологічні — приблизно 10—12 %.

Аналіз фактів травматизму підтверджує вирішальну роль лю­дини у створенні передумов формування травмонебезпечних си­туацій. Значна кількість їх відбувається через суб'єктивні причи­ни пов'язані з особистістю людини, її поведінкою. Врахування індивідуально-особистісних характеристик має велике значення у створенні безпечних умов праці. Звичайно, людина, яка прийшла на роботу в хворобливому стані, наражається на небезпеку знач­но більше, ніж здорова. З робітниками, що регулярно вживають алкогольні напої, нещасні випадки трапляються в 0,35 рази час­тіше, а ушкодження внаслідок травм у них тяжчі, ніж в осіб, кот­рі не вживають алкоголю.

Крім того, людина може робити помилкові дії через стомлен­ня, викликане великими фізичними (статичними і динамічними) перевантаженнями, розумовим перевантаженням, перевантажен­ням аналізаторів (зорового, слухового), монотонністю праці, стресовими ситуаціями, хворобливим станом. До травми може призвести невідповідність анатомо-фізіологічних та психічних особливостей організму людини характеру виконуваної роботи. У сучасних складних технічних системах, у конструкціях машин, приладів і систем керування ще недостатньо враховуються фізіо­логічні, психофізіологічні, психологічні й антропометричні особ­ливості та можливості людини.