Порядок Вольвокальні — Volvocales

Клас Хлорофіцієві - Chlorophyceae

ІІ

Об'єднує водорості з одноклітинною, багатоклітинною, зрідка - неклітинною будовою, які мешкають переважно у прісних водоймах. Клітини вкриті оболонками. Більша частина представників здатна до гіперсинтезу вторинних каротиноїдів і, як наслідок, на певних стадіях життєвого циклу може змінювати забарвлення із зеленого на червоне або жовтогаряче.

Система класу. Клас поділяють на вісім порядків відповідно до типу морфологічної структури тіла, типу зооспор, наявності у клітинних оболонках шару кристалічне впорядкованої целюлози, здатності до гіперсинтезу вторинних каротиноїдів, особливостей поділу клітин тощо.

Об'єднує одноклітинні та ценобіальні водорості з монадним типом морфологічної структури тіла. Шар кристалічне впорядкованої целюлози в оболонці відсутній, і каркасною основою оболонки є гідроксипроліни. Частина вольвокальних водоростей здатна до гіперсинтезу вторинних каротиноїдів. Зооспори у вольвокальних вкриті оболонкою або голі.

Рід хламідомонас, або хламідомонада, - Chlamydomonas - є провідним у порядку і нараховує біля 500 видів. Водорість дводжгутикова. Клітина має хлоропласт з піреноїдом та стигмою, одне ядро. Біля основи джгутиків розміщуються дві пульсуючі вакуолі. Розмноження відбувається за допомогою зооспор або статевим шляхом (статевий процес - ізо-, гетеро- та оогамія).

При несприятливих умовах клітина втрачає джгутики і переходить до нерухомого способу життя. У деяких видів перехід до нерухомого стану супроводжується ослизненням оболонки і утворенням пальмел.

Представники роду мешкають у різноманітних прісних водоймах, де можуть викликати явище «цвітіння» води, а також зустрічаються в лісових грунтах.

Рід дюналієла - Dunaliella. Представники цього роду подібні до хламідомонад, але відрізняються відсутністю клітинної оболонки. Переважна більшість представників цього роду мешкає в дуже солоних (гіпергалійних) водоймах, де може викликати червоне «цвітіння» ропи.

Рід гематокок - Haematococcus - має клітини, в яких протопласт компактно розташовується в центрі клітини, а до клітинної оболонки підходять лише тонкі цитоплазматичні тяжі. Види цього роду, зокрема гематокок дощовий (Haematococcus pluvialis), подібно до дюналієли, здатні до гіперсинтезу каротиноїдів і швидко набувають червоного забарвлення.

Рід гоніум - Gonium (рис. 1 А) - належить до ценобіальних водоростей. Ценобії мають вигляд платівки, що, залежно від виду, складається з 4-х або 16-ти клітин. Клітини утримуються разом за допомогою спільної слизової обгортки – інволюкруму. При нестатевому розмноженні кожна клітина два-вісім разів ділиться, і дочірні клітини ще всередині материнської оболонки складаються у новий ценобій. Статевий процес ізогамний.

Рід пандоріна - Раndorina (рис. 1 Б), Ценобіальна водорість з овальними ценобіями, що складаються з 16-ти або 32-х клітин. Ценобії вкриті інволюкрумом. При нестатевому розмноженні протопласт клітини кілька разів ділиться, утворюючи 16 або 32 зооспори, які, не залишаючи материнської оболонки, складаються у новий ценобій. Статевий процес - гетерогамія.

Рід евдоріна - Eudorina (рис. 1 В). Ценобії водорості нагадують пандоріну. При нестатевому розмноженні протопласти клітин ценобію починають одночасно ділитися, утворюючи дочірні ценобії подібно до пандорини. Статевий процес – оогамія.

Рис. 1. Ценобіальні вольвокальні водорості: А – Gonium pectorale; Б – Pandorina morum;

В – Eudorina elegans. 1 - інволюкрум

Рід вольвокс - Volvox. Водорість утворює ценобії кулястої, еліпсоїдної або яйцевидної форми, розмір яких може сягати 2 мм. Нестатеве розмноження відбувається за допомогою спеціалізованих клітин нестатевого розмноження – партеногонідій. Партеногонідії більші за розміром, ніж вегетативні клітини і, на відміну від останніх, здатні до вегетативного поділу. Звільнення дочірніх ценобіїв відбувається після руйнування материнського.

Статевий процес - оогамія. Окремі клітини ценобію, що за розмірами нагадують партеногонідії, перетворюються на антеридії та оогонії. В межах роду відомі однодомні та дводомні види. В антеридіях утворюється від 32 до 64 дводжгутикових сперматозоїдів. В оогоніях утворюється по одній великій яйцеклітині, яка не покидає ценобію. Після статевого процесу зигота одягається товстою оболонкою із шипами і переходить у стан спокою. Після його завершення ядро зиготи редукційно ділиться. Три дочірні ядра дегенерують, життєздатним лишається тільки одне. Як наслідок, зигота проростає однією зооспорою, яка після серії поділів розвивається у новий ценобій.