Загальні відомості та класифікація ланцюгових передач

ЛАНЦЮГОВІ ПЕРЕДАЧІ

ЛЕКЦІЯ 8

Ланцюгова передача (рис. 29.1) складається з ведучої 1 та веденої 2 зірочок, що розміщені на відповідних валах, і ланцюга 3 у вигляді замкнутого контура, який знаходиться у зачепленні із зірочками. За аналогією з пасовими пере­дачами вільний відрізок а ланцюга, що набігає на ведучу зірочку 1, називається ведучою вішкою, а другий вільний відрізок Ь ланцюга — веденою. Ланцюг складається із з'єднаних шарнірами ланок, що за­безпечує гнучкість ланцюга. За рахунок зачеплення ланцюга із зуб­цями зірочок забезпечується передавання обертового руху від веду­чої зірочки до веденої

Швидкість руху ланцюга у передачах загального призначення дося­гає 15 м/с при передаванні потужності до 100 кВт, а у спеціальних приводах — до 35 м/с при потужності до 2000 кВт. За допомогою лан­цюгової передачі можна забезпечити передаточне число u ≤ 10, а найраціональніше мати u ≤ 4.

Ланцюгові передачі застосовують у різних верстатах, сільськогосподарських та транспортних машинах, підйомних пристроях, у приводах конвейєрів тощо. Ланцюгова пере­дача дозволяє надавати обертовий рух валам, що знаходяться на по­рівняно великій відстані, а її габаритні розміри значно менші від га­баритних розмірів пасової передачі. Неможливість проковзування ланцюга на зірочках забезпечує сталість середнього передаточного числа передачі.

Ланцюгові передачі порівняно з іншими механічними передачами мають такі основні переваги: можливість використання при значних відстанях між валами; достатньо високий ККД, який досягає 0,96... 0,97; можливість передавання обертового руху одним ланцюгом кільком валам, у тому числі і з протилежним напрямом обертання.

До недоліків ланцюгових передач належать такі: збільшення дов­жини ланцюга через спрацювання шарнірів і відповідне ослаблення потрібного натягу; нерівномірність руху ланцюга і пов'язані з цим динамічні явища у передачі та підвищений шум; низька кінематична точність при реверсуванні; потреба застосування додаткових при­строїв для регулювання натягу ланцюга.

Зазначені недоліки не обмежують використання ланцюгових пере­дач у деяких механічних приводах. Спеціалізовані заводи випуска­ють сотні тисяч метрів ланцюгів на рік, а потреба у ланцюгах не забез­печується у повній мірі.

Ланцюгові передачі поділяють за такими ознаками:

-за типом ланцюга, яким оснащена передача, розрізняють лан­цюгові передачі з роликовими, втулковими та зубчастими ланцюгами;

-за можливістю зміни відстані між осями зірочок "ланцюгові передачі бувають із регульованою та постій­ною міжосьовою відстанню;

-за способом регулювання натягу ланцюга розрізняють ланцю­гові передачі зперіодичним і неперервним регулюванням натягу;

-за кількістю зірочок, що охоплені одним ланцюгом, ланцюго­ві передачі можуть бути двозірочкові, тризірочкові тощо;

-за конструктивним виконанням розрізняють відкриті лан­цюгові передачі і закриті, що працюють у спеціаль­ному корпусі в умовах неперервного змащування.