Інтранет

Інтранет (Intranet) є локальною або територіально розподіленою приватною мережею організації, яка характеризується вбудованими механізмами безпеки. Дана мережа базується на технологіях Інтернет. Термін «Інтранет» з'явився і почав широко застосовуватися в 1995 р. Він означає, що компанія застосовує технології Інтернет усередині (intra-) своєї локальної мережі. Перевага вживання интрасети полягає в наданні можливості всім співробітникам компанії користуватися доступом до будь-якої необхідної для роботи інформації незалежно від розташування комп'ютера співробітника і наявних програмно-апаратних засобів. Основною причиною вживання Інтранет в комерційних організаціях є необхідність прискорення процесів збору, обробки, управління і надання інформації.

Часто компанії, які займаються електронним бізнесом в Інтернет, формують змішану мережу, в якій підмножина внутрішніх вузлів корпорації утворює Інтранет, а зовнішні вузли зв'язку з Інтернетом називаються Екстранет (Extranet).

Основою додатків в мережі Інтранет є вживання Інтернет- і, особливо, Web-технологий:

1) гіпертекст у форматі HTML;

2) протокол передачі гіпертексту HTTP;

3) інтерфейс серверних додатків CGI.

Крім того, до складу Інтранет входять Web-сервери для статичної або динамічної публікації інформації і Web-браузеры, використовувані для перегляду і інтерпретації гіпертексту. Основою всіх вирішень Интранет-додатків для взаємодії з базою даних є архітектура клієнт-сервер.

Для різних організацій вживання интрасетей має лаву важливих переваг:

1) у интрасети кожен користувач з налагодженої робочої станції може дістати доступ до будь-яких найостанніших версій документів, як тільки вони будуть поміщені на Web-сервер. При цьому розташування користувача і Web-сервера не має ніякого значення. Даний підхід в крупних організаціях дозволяє вельми істотно економити засоби;

2) документи в мережі Інтранет здатні оновлюватися автоматично (у режимі реального часу). Крім того, при публікації документа на Web-сервере у будь-який момент часу можливо отримати відомості про той, хто із співробітників компанії, коли і скільки разів звертався до опублікованих документів;

3) безліч організацій застосовує додатки, які дозволяють здійснювати доступ до баз даних компанії прямо з Web-браузера;

4) доступ до опублікованої інформації може проводитися через Інтернет в разі наявності пароля доступу до внутрішніх баз даних компанії. Зовнішній користувач, який не має пароля, не зможе дістати доступ до внутрішньої конфіденційної інформації фірми.