Пристрої зовнішньої пам’яті

Прилад, призначений для тривалого зберігання значних об'ємів інформації, називається накопичувачем або зовнішнім пристроєм, що запам'ятовує, пристроєм масової пам'яті.

Залежно від розміщення в ПК розрізняють накопичувачі:

1) зовнішні, які знаходяться поза системним блоком і мають власний корпус, джерело живлення, а також вимикач і кабель;

2) внутрішні, які знаходяться на монтажній стійці системного блоку комп'ютера. Дані пристрої не володіють власним корпусом і підключаються до контроллера накопичувачів і джерела живлення ПК.

За способом записи розрізняють пристрої довільного і послідовного доступу.

До основних типів накопичувачів на дисках відносяться:

• накопичувачі на гнучких магнітних дисках;

• накопичувачі на жорстких магнітних дисках (НЖМД), вінчестер;

• накопичувачі на змінних компакт-дисках.

У накопичувачах на гнучких магнітних дисках { дискетах) запис інформації проводиться по доріжках, що діляться на окремі сектори. Між цими секторами існують міжсекторні проміжки. Залежно від типа пристрою і носія і способу розмітки останнього підбираються число доріжок і секторів і розмір сектора.

Принцип роботи таких накопичувачів полягає в тому, що дискета, яка встановлюється в накопичувач, обертається із швидкістю 300–360 об/мин, чим забезпечується доступ до потрібного сектора. Запис на диск спеціальної інформації, що управляє, носить назву форматування.

Накопичувачі на жорстких магнітних дисках є декількома металевими дисками, які розміщені на одній осі і поміщені в герметизований металевий корпус. Перед використанням ці диски потрібно відформатувати. На жорстких дисках інформація розташовується на доріжках, а усередині доріжок – на секторах. Сукупність доріжок на пакеті магнітних дисків з однаковими номерами називається циліндром.

Серед основних характеристик НЖМД виділяють:

• інформаційну ємкість;

• щільність запису;

• число доріжок;

• час доступу (мілісекунди);

• зовнішні габаритні розміри;

• накопичувачі на перезаписуваних компакт-дисках;

• накопичувачі на змінних магнітних дисках великої ємкості;

• накопичувачі на магнітооптичних дисках.

Подібні накопичувачі підключають до системної шини за допомогою різного типа інтерфейсу, серед яких елементи з'єднання і допоміжні схеми управління, потрібні для з'єднання пристроїв.

Накопичувачі на змінних компакт-дисках застосовуються при використанні систем мультимедіа. Ці накопичувачі (CD-ROM) пристосовані для прочитування інформації з компакт-дисків, що вміщають до 700 Мб. Запис на подібні диски здійснюється одного разу за допомогою спеціального устаткування.

Накопичувачі на перезаписуваних компакт-дисках CD-RW, на відміну від накопичувачів на Сб^діськах, дозволяють застосовувати багатократний перезапис.

Накопичувачі на змінних магнітних дисках великої ємкості призначені для запису на змінний диск до 200 Мб інформації і більш.

Накопичувачі на магнітооптичних дисках використовують оригінальну схему читання-запису інформації, що забезпечує високу інформаційну ємкість носіїв і надійність зберігання записаної інформації. Запис на ці носії здійснюється довготривало, а прочитування достатнє швидко.

Пристрої для запису і читання цифрової інформації на касету з магнітною стрічкою називаються стримерами. Вони є накопичувачами на магнітній стрічці. Їх використовують для резервної архівації інформації. Серед позитивних якостей таких записів великі об'єми інформації, що зберігається, і низька вартість зберігання даних.