Вирішення проблеми запобігання змінам клімату має включати комплекс технічних, адміністративних її економічних заходів.

Самоочищення атмосфери – це процес позбавлення атмосферного повітря від сторонніх домішок.

Заходи зі стабілізації негативних господарських впливів на атмосферу та процеси у ній.

Зниження забрудненості повітря відбувається завдяки різноманітним фізичним, хімічним та біологічним процесам:

  • розсіюванню в атмосфері забрудників, яке залежить від метеорологічних умов (вологості та температури повітря, швидкості вітру, фізичних та хімічних характеристик забрудників);
  • руйнуванню забрудників під дією сонячної радіації (фотохімічні процеси);
  • взаємодії між окремими забрудниками з утворенням не токсичних чи менш токсичних сполук (при взаємодії аміаку з хлоридом гідрогену утворюється хлорид амонію, який випадає з атмосферними опадами на земну поверхню);
  • хімічній взаємодії між забрудником і основним компонентом повітря (найчастіше киснем), наприклад, окиснення оксиду нітрогену (ІІ) до оксиду нітрогену (ІV), але окисниками можуть бути і озон, і пероксид гідрогену тощо;
  • поглинанню рослинами сполук нітрогену та сульфуру і використання їх для синтезу органічних речовин.

Технічні заходи передбачають, в першу чергу, впровадження ефективних шляхів виробництва і використання енергії:

· зниження споживання палива з високим вмістом вуглецю (наприклад, перехід з вугілля на газ);

· вдосконалення технології спалювання вугілля;

· впровадження технології високоефективного виробництва енергії (газові турбіни та ін.);

· використання невикопних джерел енергії;

· розробка технологій поглинання вуглекислого газу з атмосфери.

· лісонасадження та збільшення продуктивності лісів.

1.Зменшення кількості ТЕС за рахунок вводу в дію більш потужних, забезпечених ефективними системами очищення й утилізації газових і пилових відходів. Впровадження на підприємствах нових, екологічно чистих технологій.

2.Очистка мінерального палива від домішок до його надходження в топки ТЕС.

3.Регулювання двигунів внутрішнього згорання в автомобілях, установка на них спеціальних каталізаторів для допалювання пального, заміна етильованого бензину на екологічно менш шкідливий, впровадження електронних систем для регулювання надходження пального.

4.Збільшення обсягів озеленення міст і селищ.

5.Правильне планування розташування житлових і промислових районів у містах. Вони мають знаходитись якомога далі одне від одного, а між ними обов'язкові зони зелених насаджень.

Комплекс заходів по зниженню втрат на виробництві сировини, палива й енергії; повторне використання відходів або безпечне їх повернення в навколишнє середовище. Створення таких технологій пов’язане з розробкою принципово нових засобів виробництва, повною перебудовою традиційної технології. Одним з основних напрямів у розвитку маловідходних технологій є утилізація викидів, комплексне використання сировини і матеріалів, створення виробництва із замкненим циклом, без викидів в атмосферу та скидання зі стічними водами особливо шкідливих речовин. Для очищення викидів споруджують різні очисні споруди – фільтри-уловлювачі для газоподібних речовин і пилу. Багато з пристроїв для очищення викидів від токсичних речовин засновані на принципах абсорбції та адсорбції.

Дисперсне розміщення промислових підприємств, створюють у містах санітарно-захисні зони, насаджують зелені насадження. Санітарно-захисні зони – це ділянки землі навколо підприємств, які створюють з метою зменшення шкідливого впливу цих підприємств на здоров’я людини. Їх розташовують з підвітряного боку підприємств і часто засаджують деревами і чагарниками. В залежності від шкідливості виробництва розрізняють п’ять класів санітарно-захисних зон: 1-й – 1000 м, 2-й - 500 м, 3-й – 300 м, 4-й – 100 м, 5-й – 50 м.

Один гектар міських зелених насаджень поглинає за 1 год. 8 кг вуглекислого газу, тобто стільки, скільки його виділяє за той самий час 200 чоловік.

Економічні заходи. Економічні заходи передбачають застосування податків та інших економічних стимулів для скорочення викидів парникових газів, а також видачу державними органами ліцензій на виробництво енергії на конкурсній основі, виходячи з екологічності запропонованих проектів. Серед інших економічних заходів - податкові пільги, низькопроцентні кредити і прямі державні субсидії, які заохочують використання високоекологічних технологій

Адміністративні заходи — встановлення гранично допустимих концентрацій вуглекислого газу у викидах.