Суть промислового перевороту
Формування соціалістичних ідей.
Еволюція класичної політичної економії в першій половині ХІХст.
Класична школа політичної економії..
Характеристика промислового перевороту в провідних країнах світу. Особливості промислового розвитку.
Суть промислового перевороту.
ЗМ 3. Розвиток ринкового господарства й основні на - прямки економічної думки
ЗМ 2. Господарство та економічна думка епохи середньовіччя.
ОПОРНІ ПОНЯТТЯ ЗМ 2.
Феод; сеньйорія; манор; община; алод; бенефіцій; пре карій; колони; серви; літи; ценз; паперові гроші; східне рабство; східна деспотія; пекулій; патронат; колонат; тариф; каста; землеробська громада; бенефіції; ремесла; цех; марка; мануфактура; Ганзейський союз; вотчина;ізгої; закупи; рядовичі; холопи; смерди; фінансова система; грошова система; фінансово-податкова система; формування світового ринку; ранній меркантилізм; мануфактурний меркантилізм; протекціоналізм; монетаризм;
ПИТАННЯ ДЛЯ САМОКОНТРОЛЮ СТУДЕНТІВ
1. Якими загальними рисами характеризується феодальне господарство?
2.Характеризуйте форми і типи земельної власності в епоху Середньовіччя.
3. Назвіть особливості становлення феодального господарства у країнах Західної Європи.
4. Дайте характеристику розвитку сільського господарства у період генези феодального господарства.
5. Чим пояснюється розвиток ремесла у середньовіччі? Опишіть цеховий лад середньовічного ремесла.
6. Чим характеризується піднесення міст у середні віки?
7. Назвіть особливі риси європейської торгівлі у середні віки, проаналізуйте процес утворення національних ринків.
8. Дайте загальну характеристику розвитку українських земель в мануфактурний період світової економіки.
9. Чим пояснюється релігійна спрямованість економічної думки Західноєвропейського Середньовіччя?
10. Назвіть характерні риси меркантилізму.
11. Покажіть, в чому різняться погляди представників раннього і пізнього меркантилізму.
3.1. Розвиток ринкового господарства в період становлення національних держав (друга половина XVII - перша половина XIX ст.)
Промисловий переворот – це перехід від мануфактури з її ручною працею до великого машинного фабрично-заводського виробництва, який забезпечував впровадження у промислове виробництво і транспорт системи робочих машин, парових двигунів, створення самостійної машинобудівної галузі.
Завершення промислового перевороту знаменувало остаточну перемогу індустріальної цивілізації над аграрною.
Як світовий процес промисловий переворот визначався загальними законами і одночасно мав особливості в кожній країні. Першою його здійснила Великобританія в кінці XVIII – середині XIX ст. Економічне життя країни визначав єдиний національний ринок, що стимулював розвиток промисловості, сільського господарства. Мануфактурний процес досяг високого рівня спеціалізації, удосконалилися знаряддя праці. З’явилися спеціалізовані мануфактури для виробництва знарядь праці. Однак мануфактура ґрунтувалася на технічній базі ремесла й ручній праці.
Значні кошти вкладались у промисловість. Вони забезпечували застосування винаходів, їх швидке поширення.
Промисловий переворот, що почався в останній третині XVIII ст. і завершився в 60-80-х роках ХІХ ст., охопив Великобританію, США, Німеччину, Францію, інші європейські країни. Було сформовано аграрно-промислове господарство, створено економічні передумови для утвердження індустріальної цивілізації.
Важливим підсумком промислового перевороту було створення національних фінансово-кредитних систем, що забезпечували потреби індустріального розвитку.