Сутність, значення та види звітності підприємства
ТЕМА 1 ПРАВОВІ ОСНОВИ РЕГУЛЮВАННЯ ФІНАНСОВОЇ ЗВІТНОСТІ ПІДПРИЄМСТВ
Питання для самоконтролю
Мета вивчення: ознайомитисяз основними нормативно-законодавчими документами та методичними рекомендації складання фінансової звітності підприємств.
Завдання: опанувати закони України, нормативну документацію, П(с)БУ, методичні рекомендації, які регулюють питання складання та подання фінансової звітності.
Зміст лекції
В лекції розглядаються наступні питання:
1.1 Сутність, значення та види звітності підприємства
1.2 Класифікація звітності за певними ознаками
1.3 Правові основи регулювання звітності
1.4 Організація та ведення обліку по складанню звітності підприємств.
1.5 Порядок подання та оприлюднення звітності підприємства
В зв’язку з переходом до ринкових відносин в Україні введені нові форми звітності та новий порядок її подачі, які віддзеркалюють вимоги міжнародних стандартів обліку і статистики.
Звітність – це система узагальнюючих і взаємопов’язаних показників виробничо-господарської та комерційно-фінансової діяльності підприємства. В звітності показується використання основних та оборотних засобів, джерела їх формування, фінансові результати, напрямки використання прибутку, показники трудових ресурсів тощо. Звітність дозволяє визначити загальну вартість майна підприємства, вартість мобільних засобів, величину власних та залучених коштів. Звітність підприємства дозволяє зацікавленим користувачам приймати управлінські рішення.
Завершальним станом облікового процесу, що обумовлює органічну єдність показників, які характеризують стан підприємства з первинною документацією та обліковими регістрами є складання звітності. Методологічно та організаційно звітність є невід’ємним елементом всієї системи статистичного бухгалтерського, податкового та фінансового обліку.
Основною метою складання звітності є надання користувачам повної правдивої, неупередженої інформації про результати діяльності та стан підприємства для прийняття відповідних рішень. Таким чином, звітність підприємства повинна задовольняти інтереси користувачів, якими є юридичні та фізичні особи. У таблиці 1.1 приведені типи користувачів та їх інформаційні потреби.
Таблиця 1.1 – Типи користувачів звітності та їх інформаційні потреби
| Користувачі звітності | Інформаційні потреби користувачів звітності |
| Інвестори (акціонери) | Прийняття рішень щодо придбання, утримання або продажу акцій або інших інвестицій, участь в капіталі асоційованих підприємств, захист прав акціонерів, оцінка якості управління акціонерним підприємством, здатність підприємства сплачувати дивіденди по своїх акціях. |
| Постачальники та інші кредитори | Своєчасність оплати рахунків та виконання зобов’язань |
| Банки | Своєчасність повернення позик та кредитів, отримання відсотків, розрахунки ліквідності балансу |
| Працівники підприємства | Оплата праці та пенсійне забезпечення, збереження робочих місць, стабільність і прибутковість підприємства |
| Покупці та замовники | Можливість отримання необхідної продукції, товарів, послуг |
| Уряд | Своєчасність і повнота сплати податків; визначення національного доходу; розподіл ресурсів; забезпечення статистичних показників |
| Громадськість | Охорона навколишнього природного середовища, вплив діяльності підприємства на добробут суспільства, зайнятість, екологію |
Користувачі вимагають лише суттєву інформацію. Суттєвість інформації – це рівень точності інформації, яка потрапляє до звітності. На рівень точності інформації впливають як кількісні, так і якісні чинники. Наприклад, застосування кількісного обмеження суттєвості є складання фінансової звітності у тис. грн.
Суттєвість звітів визначається відповідними законами, положеннями, нормативними актами тощо. Ці положення розробляються виходячи з поняття суттєвої помилки – помилки, наявність якої може вплинути на рішення користувачів звітності, є достовірною, якщо вона не містить помилок та перекручень.
Суттєвість можна розглянути в контексті групування статей балансу: кожна суттєва стаття розкривається окремо, а несуттєві можуть бути об’єднані, виходячи з їх економічного змісту чи функції. Тут впливають якісні чинники.
Податкові органи, органи статистики, керівництво підприємства свої специфічні потреби можуть задовольняти шляхом встановлення інших (спеціальних) звітів (податкових декларацій, статистичних звітів, внутрішніх звітів тощо).
Іншим критерієм звітності є критерій доречності. Тобто звітність повинна бути доречною. У разі її надмірної затримки вона може втратити цю власність. Вся звітність повинна бути підготовлена та надана користувачам у певні терміни, які визначаються чинним законодавством. Лише доречна інформація, яка впливає на прийняття рішень користувачам, дає змогу вчасно оцінити минулі, теперішні та майбутні події, підтвердивши їхні оцінки, зроблені у минулому. Відповідно п. 3 ст. 14 П(С)БО 1 „Загальні вимоги до фінансової звітності”, термін подання фінансових звітів не повинен перевищувати шести місяців з дати балансу. Що стосується іншої звітності, то у кожної конкретній формі звітності є встановлена відповідною інструкцією дата подання. Наприклад, у випадку ліквідації підприємства ліквідаційна комісія складає ліквідаційний баланс і у випадках, які передбачені законами, оприлюднює його протягом 45днів.
Крім суттєвості та доречності до звітності висуваються такі вимоги як достовірність, цілісність, послідовність, звітній період, оформлення, зіставленість та інші.
Відповідно до установ, в які звітність подається її можна поділити на такі види: статистичну, фінансову, податкову звітності та звітність по внесках і зборах до фондів соціального страхування.