АНАТОМО-ФІЗІОЛОГІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ НИРОК

 

Нирки мають своєрідну форму. Маса їх по відношенню до маси тіла майже завжди постійна і складає у дітей 1/100 маси тіла, у дорослих 1/200-1/250 (тобто відносно більша, ніж у дорослих), складає приблизно 11-12 г.

До року маса нирки потроюється, а до 15 років зростає у 10 разів.

Ріст нирок і розвиток ниркових структур ідуть нерівномірно.

Ці процеси більш виражені на першому році життя і в період статевого доз-рівання.

У новонароджених форма нирок майже кругла, а з віком вони набувають бо-бовидної форми.

Довжина нирок, як правило, не перевищує висоти тіл чотирьох поперекових хребців, різниця в довжині правої і лівої нирок - 1см, права нирка дещо більша лі-вої. Ширина нирки у дітей першого року життя складає в середньому 65% її дов-жини. З віком ріст нирок в довжину випереджає їх ріст в ширину, і у дітей стар-шого віку ширина нирок складає близько 50% довжини органа (у дорослих - 30-35%).

 

Розташовані нирки вище, ніж у дорослих. У новонароджених нирки розмі-щуються на рівні І-V поперекового хребця, а у дітей старшого віку - між ХІ грудним і ІV поперековим хребцями.

Ліва нирка знаходиться дещо нижче правої, але різниця в розташуванні ни-рок в нормі не перевищує висоти тіла одного хребця.

 

Більш низьке розташування нирок спостерігається у дітей 7-8 річного віку. Нирки розмі-щені поблизу аорти в заочеревинному просторі та інтенсивно кровопостачаються, зовні вони вкриті фіброзною капсулою, яка у новонароджених дітей дуже тонка і безпосередньо прилягає до паренхіми внаслідок відсутності жирової капсули.

Фіксуючий апарат нирок (фіброзна капсула, зв’язки (lig.hepatorenale, lig. lienorenale, lig. duodenorenale) і судини, навколониркова жирова клітковина, фасція) у дітей раннього віку не-достатньо розвинений.

Це пояснюється відсутністю жирової капсули і недостатнім розвитком зв’язкового апа-рату. Остаточне формування механізму фіксації закінчується тільки до 5, а іноді лише до 8 ро-ків.

Недостатній розвиток фіксуючого аппарату нирок сприяє більшій фізіологічній їх рухо-мості у дітей молодшого віку, зумовлений актом дихання, зміною положення тіла. Фізіологічна рухливість нирок дорівнює висоті тіла одного поперекового хребця і складає в середньому 1-2 см. При зміщенні нирок на 1,5 і більше поперекових хребців можна допустити наявність у дитини патологічної рухливості нирки (нефроптоз).

В період інтенсивного росту дитини в довжину (пубертатний період) недостатній розв-иток механізму фіксації нерідко сприяє виникненню нефроптоза, що створює умови для роз-витку запальних захворювань нирок.

 

Велика рухливість нирок і більш низьке їх розташування дозволяють у дітей перших трьох років життя пальпувати нирки через передню черевну стінку.

ВИСНОВОК: анатомічними особливостями нирок є:

1) відносно великий об’єм і маса;

2) більш низьке розташування;

3) велика фізіологічна рухливість;

4) недостатній розвиток фіксуючого апарату.

 

В нирках розрізняють зовнішню (коркову) і внутрішню (мозкову) речовини. Корковий шар у новонароджених розвинутий слабо.

У новонароджених і дітей перших років життя визначається онтогенетична незрілість нир-кової тканини з недостатнім розвитком коркової речовини. Товщина коркового шару у новона-роджених складає 1/4 частини мозкового, в той час як у дорослих - 1/2.

В 7 років встановлюється таке співвідношення між корковою і мозковою речовинами, як у дорослих. Мозковий шар нирок у дітей виражений достатньо добре.

 

Інтерстиціальна тканина слабо розвинута, тому у дітей рідко виникає інтерстиціальне уш-кодження нирок (інтерстиціальний нефрит).

 

Гістологічні особливості. Структурно-функціональною одиницею ниркової тканини є нефрон. Він складається з клубочка, кровоносних капілярів і системи ниркових канальців.

Загальна кількість нефронів в обох нирках складає приблизно 2 млн. Розміри нефронів і їх ниркових клубочків збільшуються з віком.

Утворення нових нефронів завершується до 20 дня постнатального розвитку.

У новонароджених і дітей раннього віку нирки зберігають властивості ембріональної бу-дови, що проявляється у їх дольчатості. Нирки мають 10-20 дольок, поділених між собою бо-рознами, що зникають до 2-4 років.

Наявність дольчатої нирки у більш старшому віці вважається аномалією, що має назву губчатої нирки.