Розгортання

Розгортання – це основний метод обробки отворів 7, 8, 9-го квалітетів точності в незакалених заготовках.

Види розгорток

1. Ручні;

2. Машинні;

3. Суцільні;

4. Розсувні.

Ручні розгортки мають великі зуб'я і велику конусно заточену частину, яку називають заборною.

Машинні розгортки суцільні застосовують для обробки отворів 0 менше 50мм; насадні розгортки використовують для обробки отворів 0 більше 30 мм з метою економії інструментальної сталі.

Розсувні розгортки призначені для отворів 25... 100мм.

Розгортки зі вставними ножами - для обробки отворів 35... 150мм.

При роботі на токарних і револьверних верстатах використовують качающі оправки, які компенсують вісі отвору з віссю розгортки.

Розгортки з плаваючими ножами представляють собою вставлені в державку пластини. Призначені для вилучення одного гонкою шару металу. Знос пластин компенсується їх регулюванням.

Такі розгортки можна застосовувати для обробки створів 025...500мм.

Обладнання.

2.1. Для обробки отворів за кілька технологічних переходів застосовують багатошпиндельні головки сумісно з поворотним столом (2, є. 139, рисунок 100).

Верстат має чотири патрони, із яких один використовують для заміни заготовки під час обробки других заготовок в інших трьох. При такій побудові операцій допоміжний час витрачається тільки для обертання стола на 90", підведення та відведення шпинделя, а машинний (основний) час визначається тривалістю одного перехода.

Рис. 2.1-схема обробки 3-х шпіндельною голівкою на 4-х позиційному столі.

2.3. Спеціальні багатошпиндельні агрегатні верстати скомпоновані із стандартних свердлильних голівок.

Застосовують в масовому і крупно серійному виробництвах. Такі верстати дозволяють одночасно обробляти велику кількість отворів, розташованих в різних площинах з різних сторін заготовки.

2.4. Горизонтально - розточні верстати призначені для повної обробки отворів великого діаметра в великих заготовках. На них можна виконувати і фрезерування плоских поверхонь.

Робота на горизонтально - розточних верстатах в середньосерійному і багатосерійному виробництвах ведеться за допомогою кондукторів і шаблонів.

При малосерийному і одиничному виробництві виготовлення кондукторів не скуповується, тому розточування ведуть по розмітці, або методом координат.

2.5. Розточування по розмітці може забезпечити точність відстаней між осями в межах ⁺-0,5мм і тому використовується тільки для грубих робіт.

Доцільно використовувати кондуктори з елементів УСП.

2.6. Метод координат дозволяє досягти точність відстані між осями ⁺-0,5мм. Цей метод заключається втому, що положення отвору визначається переміщенням стола верстата і розточної головки по осям координат на відстані, вимірюваній індикатором, вимірювальними плитками та ін.

2.7 Метод координатного розточування, як і метод координатного розточування, як і метод розточування по розмітці, непродуктивний і вимагає високої кваліфікації робітника, в той час, як при роботі по кондуктору можна використовувати працю робітників нижчої кваліфікації

Тема:

Шліфування отворів

Шліфування проводять на:

1) внутрішньошліфувальних верстатах при заготовці, яка обертається, що закріплені в патроні;

2) на планетарно-шліфувальних верстатах при нерухомій заготовці;

3) на безцентрових внутрішньошліфувальних верстатах при незакріпленій заготовці, що обертається.

Перший спосіб найбільш поширений для отворів закалених заготовок. Шліфувальний круг обертається з більшою швидкістю і відбувається обернено-поступальний і поперечний рух, тобто повздовж і поперек подачі. Напрям обертання круга і заготовки повинні бути протилежні. Діаметр шліфувального круга = 0,8...0,9 D отвору.

Поперечна подача = 0,003...0,015мм.

Чим менший діаметр отвору і вища вимога до точності, тим менша повинна бути подача.

Повздовжня подача, виражена в долях висоти круга, при чистовому шліфуванні приймається в межах 0,2...0,3; а при чорновому 0,6...0,8.

Найбільш продуктивним є внутрішньошліфувальні верстати - напівавтомати, на яких весь цикл шліфування автоматизований, за виключенням подачі заготовки і пуску.

При нерухомій заготовці шліфування отвору проводиться на вертикальних або горизонтальних планетарно-шліфувальних верстатах.

Шпиндель має чотири рухи :

1) обертання навколо своєї осі;

2) планетарний рух по колу отвору заготовки ;

3) обернено-поступальний рух вздовж всієї заготовки ;

4) поперечне переміщення, тобто поперечну подачу.

На таких верстатах можна шліфувати і зовнішні циліндричні поверхні заготовок, які неможливо шліфувати на круглошліфувальних верстатах. Ці станки застосовують тільки для шліфування отворів крупних заготовок, переважно корпусних, які на інших верстатах шліфувати неможна.

При безцентровому шліфуванні заготовка попередньо прошліфована по зовнішньому діаметру, направляється і підтримується трьома рамками. Ролик 1 більшого діаметру -ведучий, він обертає заготовку 2 і в той же час утримує її від можливого обертання з більшою швидкістю від шліфувального круга 3.

Верхній нажимний ролик 5 прискає заготовку до ведучого ролика 1 і нижнього підтримуючого ролика 4.

Заготовка, зажата між трьома роликами, має кутову швидкість ролика 1. При заміні заготовок зажимний ролик 5 відходить вліво і, звільняючи заготовку, дозволяє вставити вручну, або автоматично нову заготовку.

Точність обробки при безцентровому шліфуванні можна отримати 6-7 квалітету, і зовнішньої поверхні - 0,003мм.

Цей спосіб можна застосовувати для внутрішнього шліфування заготовок діаметром 10...200мм з наскрізними і глухими отворами.

Цей спосіб широко застосовують для кілець підшипників кочення.

Тема

Протягування отворів

Протягування - це процес обробки скрізних отворів: циліндричних, шліцьових, квадратних, шестигранних та інших форм з допомогою протяжки.

Для обробки протягуванням отвори повинні бути попередньо висверлені, або зенкеровані.

Види протягування:

а) по профільній схем всі зуби протяжки мають профіль отвору, відрізняючись тільки розмірами, причому кожний зуб послідовно знімає шар металу по формі профіля обробляємої поверхні. Застосовується для зняття тонкого шару металу по всій ширині обробки.

б) по генераторній схемі здійснюється фігурними протяжками, зуби яких мають змінний профіль з дугоподібною або прямолінійною формою головної ріжучої кромки, поступово переходячи до заданого профіля обробляємої поверхні. Спрощене виготовлення протяжок.

в) по прогресивній схемі - протяжками, у яких усі зуби розбиті на групи, причому кожен зуб формує тільки певної ділянки профілю обробляємої поверхні. При цьому ріжучі кромки зубів перекривають один одного. Застосовується для необроблених попередньо отворів.

Протягування застосовують в масовому, багатоосерійному, середньосерійному виробництвах.

Розміри припусків при обробці циліндричних отворів - 0,5...1,5мм на діаметр. Для глибоких отворів (L>4d) припуск збільшується на 25...50%.

Такі ж припуски приймають при протягуванні шліцьових отворів комбінованою протяжкою.

Шорсткість поверхні Ra=0,8...0,4мкм. Протягування здійснюється на:

а) горизонтально-протяжних верстатах ;

б) вертикально-протяжних верстатах ;

в) верстатах безперервної дії.

Вертикально-протяжні верстати займають значно меншу площу, ніж горизонтальні. На них зручніше вставлювати заготовку ; зняття заготовки автоматичне. Можна протягувати одну або кілька заготовок, що підвищує продуктивність верстата.

Протягуванням можна робити гвинтові щілини і канавки в отворах. При цьому необхідно пристосовуватися для захвату протяжки, допускаючи її обертання.

Шпоночні протяжки - для протягування в отворах шпоночних канавок.

Література: 1, с 210...258.

Тема