Афоризми Оскара Уайльда
Оскар Вайльд, напевно, знав, що «афоризм — закінчена думка, висловлена стисло й лаконічно», але доводити справедливість цього твердження в тиші затишних кабінетів не став. Він народжував і вивіряв їх власним життям, приймаючи це поняття як декларацію, як якийсь згусток таємних думок та ідей, як заповітну релігію внутрішнього «Я». Список крилатих фраз, які вийшли з-під його пера, займає пристойний обсяг, відображаючи далеко не повний перелік того, що вилили його вуста, оскільки безліч їх записаними не були й залишилися висловлюваннями лише в пам'яті сучасників. Те, що про нього говорили й писали, саме собою становило великий ряд піднесеного захоплення: «Батько афоризму й ілюзії парадоксу», «Майстер красномовства», «Апологет краси», «Король життя», «Підкорювач духовних вершин».
1. Художник — це той, хто творить прекрасне.
2. Розкрити себе і втаїти митця — цього прагне мистецтво.
3. Критик — це той, хто може в новій формі чи новими засобами передавати своє враження від прекрасного.
4. Вища, як і нижча, форма критики — один із видів автобіографії.
5. Ті, хто в прекрасному знаходять погане, — люди зіпсовані, і при цьому зіпсованість не робить їх привабливими. Це великий гріх.
Ті, хто можуть побачити в прекрасному його високий сенс, — люди культурні. Вони не безнадійні.
Але обранець — той, хто в прекрасному бачить лише одне: Красу.
6. Ненависть дев'ятнадцятого століття до реалізму — це злість Калібана, який побачив себе в дзеркалі.
Ненависть XIX століття до Романтизму — це злість Калібана, який не знаходить у дзеркалі свого відображення.
7. Художник не намагається щось доводити. Довести можна навіть безсумнівні істини.
8. Художник не мораліст. Подібна схильність художника зумовлює непростиму манірність стилю.
9. Не приписуйте художнику нездорових тенденцій: йому дозволено зображувати все.
10. Думка і слово для художника — засоби Мистецтва.
11. Якщо говорити про форму, — праобразом усіх мистецтв є мистецтво музиканта. Якщо говорити про почуття — мистецтво актора.
12. Хто намагається проникнути глибше поверхні, той іде на ризик. І хто розкриває символ, іде на ризик.
13. В дійсності Мистецтво — дзеркало, відображає того, хто в нього дивиться, а зовсім не життя.
14. Якщо витвори мистецтва викликають суперечки, — значить в ньому є дещо нове, складне і значне.
15. Нехай критики розходяться в поглядах, — художник залишається вірний собі.
16. Можна пробачити людині, яка робить щось корисне, якщо він цим не захоплюється. Тому ж, хто творить некорисне, єдиним виправданням є лише пристрасна любов до свого творіння.
17. Всяке Мистецтво повністю безкорисне.