Загальні питання.

Основні тематичні одиниці матеріалу

1. Програмування як розділ інформатики.

2. Класифікація і коротка характеристика різних типів мов програмування.

3. Знайомство з мовою програмування Паскаль. Структура Паскаль-програм.

4. Призначення систем програмування. Освоєння прийомів роботи з системою програмування.

5. Основні конструкції мови.

6. Поняття величини. Основні типи величин, їх характеристика.

7. Побудова обчислювальних алгоритмів різної структури.

Згідно з шкільною програмою з інформатики в 9-12 класах відводиться годин на вивчення данної теми:
12 кл. – 34 год.

Програмування – одна з самих традиційних тем у курсі інформатики, але місце і вага цієї теми в програмі даної дисципліни згодом змінюється. Найбільш істотний перегляд цього питання відбувся з переносом інформатики зі старших класів у базову школу і з розвитком комп'ютерних технологій. Останні редакції програми шкільного курсу інформатики і ВТ наголошують на курсі користувача, хоча програмування займає ще значне місце.

Новим напрямком у розвитку теми «Програмування» є введення до курсу інформатики вивчення об’єктно-орієнтованих мов програмування. Вчитель інформатики може в залежності від наявності комп'ютерної техніки і профільного напрямку школи викладати структурну чи об’єктно-орієнтовану мову програмування. Як об'єктно-орієнтовану мову в шкільній практиці можна використовувати розширення мови Паскаль – середовище візуального програмування Delphi-Pascal і Visual Basic.

Розглянемо питання, що таке програмування як предметна область. Програмування – це розділ інформатики, задача якого – розробка програмного забезпечення ЕОМ. У вузькому змісті слово програмування означає процес розробки програми певною мовою програмування. Розробку засобів системного програмного забезпечення і систем програмування прийнято називати системним програмуванням; розробку прикладних програм називають прикладним програмуванням. Згідно цьому принципу поділяють програмістів на системних і прикладних, в залежності від типу створюваних програм.

У період існування ЕОМ 1-2-3 поколінь для використання комп'ютера в будь-якій області фахівець повинний був уміти програмувати. У 1985р., коли вводився курс інформатики в школу, авторами 1 підручника був проголошений лозунг «Програмування – друга грамотність». Пройшов час, і стали з'являтися пакети прикладних програм. Прикладне програмне забезпечення стало доступним і загальноприйнятим. На сучасному етапі до програмування звертаються фахівці лише в тому випадку, коли відсутнє належне програмне забезпечення для розв’язування конкретної задачі. І такі випадки стають усе більш рідкими.

Виникає питання: для чого потрібно вивчати програмування в школі?

1. З метою фундаменталізації курсу інформатики. Одним з фундаментальних принципів інформатики є принцип програмного керування роботою комп'ютера. Зрозуміти його неможливо, не знаючи, що таке програма для ЕОМ. Таким чином, знайомство з програмуванням є елементом загальноосвітнього змісту інформатики.

2. З погляду профорієнтаційної функції предмета. Будь-який шкільний предмет повинний поряд з освітньою, виховною і розвиваючою функціями виконувати ще і профорієнтаційну. Програмування є професійною галуззю діяльності, дуже важливою, сучасною і престижною.

У залежності від мети й обсягу курсу наповнення методичної системи вивчення цього розділу може бути різним.

Існують різні парадигми програмування, і викладання кожної з них має свої особливості. До основних парадигм програмування відносяться:

· процедурне програмування (Паскаль, Бейсік, Фортран, Сі, Асемблери);

· логічне програмування (Пролог);

· функціональне програмування (Лісп);

· об’єктно-орієнтоване програмування (Смолток, Delphi-Pascal, Visual Basic, С++).

Класичним, універсальним і найбільш розповсюдженим у шкільній практиці є процедурний напрямок. Процедурні мови найбільше підходять для навчальної мети. Найбільш розповсюдженими в школах мовами програмування є Паскаль, Бейсік.

Класифікація мов програмування. На вступній бесіді вчитель повинний загалом охарактеризувати існуючі напрямки в програмуванні, розглянути сучасні підходи до розробки програм, дати класифікацію мов програмування й описати для розв’язування якого типу задач підходять різні мови.

1. Мови програмування низького рівня.

Мова асемблера.

2. Мови програмування високого рівня.

Fortran, Cobol, Algol, Pascal, Basic, C, C++, Java

3. Мови програмування баз даних.

SQL (Structured Query Language)