Економічні аспекти автоматизації

Автоматизація виробництва не є самоціллю, а ефективним засобом підвищення продуктивності праці, покращення якості продукції, зменшення затрат важкої, моно­тонної, небезпечної та шкідливої праці.

При вирішенні питань про автоматизацію того чи іншого виробництва, необхідно приймати до уваги не лише економічні, але і соціальні чинники. Перш за все автома­тизують ті виробничі процеси, за ходом яких людині важко слідкувати, а також там, де перебування людини є небезпечним для її життя або шкідливим для здоров'я. В інших випадках впровадження автоматизації залежить від того, яку вона дає вигоду, тобто від її економічної ефективності.

Ефективність автоматизації залежить від:

- раціонального вибору об'єкту автоматизації;

- ступеня досконалості технологічного обладнання та його придатністю для сумісної роботи з автоматичними пристроями;

- раціонального вибору засобів автоматизації;

- наявності і рівня підготовки обслуговуючого персоналу;

- величини фінансових затрат та термінів впровадження та окуплення автоматики;

- ступеня використання автоматизованого обладнання.

Суттю сучасного підходу до автоматизації виробництва є не лише застосування окремих локальних автоматичних пристроїв, регуляторів, роботів та маніпуляторів, але головним чином - створення сучасних, принципово нових "високих" технологій та гнучких виробництв і розробка для них комплексних систем автоматизованого керу­вання (АСК). Іноді це може означати повну перебудову виробництва, включаючи тех­нологію, організацію та керування.

Створення автоматизованих систем керування технологічними процесами (ТП), виробництвами (АСКВ) і підприємствами (АСКП) вимагає значних затрат на їх розробку, придбання необхідних технічних засобів і біжучих затрат на забезпечення функціонування систем. Економія від функціонування АСК визначається з врахуван­ням затрат на їх експлуатацію. Економічна ефективність капіталовкладень в автомати­зацію характеризується відношенням цієї економії до затрат на створення АСК.

Застосування АСК дає можливість стабілізувати та оптимізувати технологічні про­цеси у виробництві, постійно контролювати витрату матеріалів і сировини та проводи­ти аналіз відхилення їх фактичних витрат від нормативних. При цьому удосконалю­ється організація виробництва, зменшується потреба позаурочних робіт і відповідних доплат до них. Частково вивільнюється інженерно-технічні працівники та керуючий персонал за рахунок зниження працемісткості складання первинних документів, вико­нання облікових операцій та розрахунків. Це дозволяє знизити затрати у сфері керу­вання.

Таким чином, основними факторами підвищення ефективності від застосування АСК, які можна кількісно оцінити, є:

- підвищення продуктивності праці внаслідок скорочення затрат робочого часу і оп­тимального завантаження робочого персоналу, а також раціональнішого використання засобів та технологічного обладнання;

- прискорення введення в експлуатацію об'єктів та збільшення потуж­ностей для випуску продукції;

- скорочення тривалості отримання готової продукції;

- забезпечення ритмічності роботи;

- скорочення затрат матеріальних та енергетичних ресурсів;

- підвищення якості продукції, та інші.

Нижче приводиться спрощена методика підрахунку економічної ефективності ав­томатизації (АСК), хоч треба зауважити, що існуючі інструкції (як державні, так і відомчі чи галузеві) не завжди є чіткими та конктетними, а іноді і суперечать одна одній.

Економічна ефективність автоматизації визчається трьома показниками: річ­ним приростом прибутку, річним економічним ефектом та ефективністю зроблених затрат.

Річний приріст прибутку (річна економія) визначається за формулою:

/1.1/

де В₁, В₂ - річний випуск продукції до і після впровадження автоматизації, тнс.грн.; П_р - прибуток від реалізації продукції до впровадження автоматизації, тис.грн.; 3₁, 3₂ - затрати на одну гривню вартості продукції до і після впровадження автома­тизації, коп.

Звідси - річний приріст прибутку за рахунок збільшення випуску продукції в тнс.грн.;

- річний приріст прибутку за рахунок зниження витрат на ви­робництво в тнс.грн.

Річний приріст прибутку П є одним з показників ефективності роботи підприємс­тва, а також використовується для підрахунку річного економічного ефекту:

/1.2/

де Е_н - нормативний коефіцієнт економічної ефективності капіталовкладень у да­ній галузі; Ка - капітальні затрати на створення і впровадження АСК, тис.грн.

Ці затрати складаються з:

- затрат на придбання інформаційної, обчислювальної та керуючої техніки, технічних засобів автоматизації, периферійних пристроїв, засобів зв'язку, допоміжного обладнання, оргтехніки та інших;

- вартості проектних, транспортних, монтажних, налагоджувальних та пускових ро біт;

- затрат на будівництво (реконструкцію) будов та споруд, необхідних для функціо­нування АСК.

Ефективність даних затрат визначається терміном їх окупності та розрахунковим коефіцієнтом ефективності:

/1.3/

де Т_ок - термін окупності затрат, роки;

Е_р - розрахунковий коефіцієнт ефективності затрат на створення АСК.

Природньо, що капітальні затрати, а, значить, і показники їх ефективності залежать від вибраного рівня автоматизації. Затрати на випуск продукції після автоматизації зменшуються, але лише до певної міри. При високих рівнях автома­тизації, тобто при застосуванні порівняно складного і дорогого обладнання зростають і витрати на його експлуатацію, що неминуче відбивається на собівартості продукції. Тому треба старатися визначити оптимальний рівень автоматизації як з огляду на затрати, так і з точки зору показників їх ефективності.