Організація індивідуальної роботи журналіста

Організація роботи журналістів у редакції

Основною вимогою до власного кореспондента є універсальність, яка передбачає володіння всіма жанрами публіцистики, уміння виступати в різних тематичних напрямах, а також добре організовувати і формувати власний актив.

Особливості робота власкора полягають насамперед у тому, що він працює на відстані від центрального апарату редакції і часто змішений сам приймати рішення, безпосередньо пов*язані з його діяльністю.

Це вимагає від редакції використання різних форм керівництва роботою власкора.

Формування мережі громадських власкорів має особливе значення для діяльності редакцій періодичних видань на сучасному етапі, коли вони не в змозі утримувати у штаті власних кореспондентів.

Ефективність праці журналіста в редакції залежить від організації його роботи на робочому місці. На сьогодні основним знаряддям праці журналіста став персональний комп’ютер, який дає можливість у дуже короткий термін отримувати, обробляти і зберігати інформацію. Саме за його допомогою журналіст має можливість дістатися до великої кількості баз даних, internet, отримувати інформацію в електронному вигляді від установ, що розсилають її у мережі.

Сучасні видання намагаються створювати редакційний колектив на західному прикладі побудови єдиної команди (Team) – за принципом об’єднання людей, що працюють заради спільної справи. Такий принцип спрацьовує там, де потрібні не просто підлеглі, а й однодумці, віддані певній ідеї. Саме так, можна докорінно змінити підхід до питання створення редакційного колективу, запозичений ще з часів тоталітаризму.

Процес збору інформації не можна собі уявити без спілкування журналіста з людьми – носіями інформації, свідками фактів, подій, явищ. В. Лизанчук і О. Кузнєцова у своєму посібникові «Методи збирання і фіксації інформації в журналістиці» називали такі психологічні координати майстерності журналіста в професійному спілкуванні: «Евристичність – уміння бачити неочевидні проблеми; відкритість – здатність сприймати будь-яку інформацію з гуманістичної точки зору; мобільність – уміння переходити зі своєї галузі роботи у суміжні й вирішувати завдання, що там виконують; симультанність – уміння боротися з упередженістю, в тому числі й власної; предикаторність – здатність передбачати розвиток явища або процесу. »

Хоч основним чинником, що фіксує інформацію є пам*ять журналіста, йому ніяк не обійтися без підручних засобів, таких, як диктофон, фотоапарат, камері, записник тощо. Також, роботу сучасного журналіста неможливо уявити без персонального комп‘ютера, який виступає засобом масової комунікації, також і потужним джерелом інформації.