Метод вузлових потенціалів
У даному методі за невідомі приймаються потенціали вузлів, після визначення яких можна знайти струм будь-якої гілки за законом Ома (для гілки з послідовним з'єднанням Е і R). Врахуємо, що завжди можна один з п вузлів кола заземлити і припустити, що його потенціал дорівнює нулеві. Отже, для визначення невідомих потенціалів потрібна система з 
рівнянь (виведення їх ілюструється на СРС-4).
В остаточному вигляді вона формалізована аналогічно розглянутій у методі контурних струмів.
Використовувані позначення 
і 
, дістали назву вузлових струмів (потрібно відрізняти від контурних). Складові вузлових струмів 
і 
(струми джерел струму) записують із знаком "+", якщо 
і спрямовані до вузла, та із знаком "-" у протилежному випадку. Опис методу доповнюємо такими примітками.
Примітка І. Якщо коло містить всього два вузли 
і 
(нехай вузол заземлено), то від системи залишиться лише одне рівняння: 
. Введімо позначення 
У результаті маємо:
| (5) |
Одержане співвідношення (5) називається розрахунковим рівнянням за методом двох вузлів (або методом вузлової напруги). За допомогою відомого 
далі розраховують струми гілок.
Примітка 2. Метод вузлових потенціалів тим вигідніший, чим менше в колі вузлів. Тому тут нас цікавитимуть заходи, які дають змогу знизити кількість вузлів. До них належить, наприклад, перетворення ділянки з джерелом струму і паралельно під’єднаним до нього опором 
на гілку з послідовним з'єднанням Е і R (причому
).
Доведення цього положення виконано далі. В основу його покладено еквівалентність струму 
, який виникав в навантаженні після під’єднання до затискачів зазначених ділянок опору 
.
Розглянутий захід корисний і в методі контурних струмів, оскільки приводить до зменшення кількості незалежних контурів.