Вирішення
Приклади розрахунку перехідного процеса операторним методом
Задача 1
У колі, яке показано на рис.3. розрахувати вхідний струм після комутаціїї операторним методом.
|

Рис.3.
1. Визначаємо незалежну початкову умову , розраховуючи стан кола до комутації:
![]() |
2. Для кола післякомутаційної конфігурації складаємо еквівалентну операторну схему заміщення (рис.4). Ненульовий початковий струм у катушці враховується введенням до схеми кола додаткового джерела напруги , спрямування якого співпадає з напрямом струму у катушці перед комутацією.
Рис.4.
3. Обираємо вільний позитивний напрям струму і розраховуємо схему відносно цього струму. В якості метода розрахунку застосовуємо метод накладення.
![]() |
де вхідний операторний опір першої гілки;
взаємний операторний опір між першою та другою гілками.
![]() |
4. Чисельники будь-якиого вхідного і взаємного опорів, одного та того-ж кола, являють собою характеристичне рівняння цього кола, тому вираз для операторних опорів будуть відрізнятися між собою тільки знаменниками дробу.
Знаходимо оператор струму:
![]() |
де
5. Здійснюємо перехід від зображення до оригіналу
згідно теоремі розкладання. Так-як у знаменнику операторного струму є нульовий корінь, то застосовуємо наступну форму запису теореми розкладання:
![]() |
де
значення полінома чисельника при
;
значення полінома знаменника при
;
корінь характеристичного рівняння, який визначається з умови
;
значення полінома чисельника при
;
похідна полінома знаменника по
з підставленням значення корня
.
![]() |
6. Знаходимо значення величин, які входять до складу теореми розкладення.
![]() |
7. З умови знаходимо корінь характеристичного рівняння
, тоді:
![]() |
8. Підставляємо знайдені значення у теорему розкладання і отримаємо:
![]() |
Задача 2
|

Рис.6.
1. Визначаємо незалежні початкові умови та
методом розрахунку кола перед комутацією:
![]() |
2. Складаємо операторну схему заміщення, яка відповідає первинному колу після процесу комутації (рис.7). На цій схемі:
та
додаткові джерела ЕРС, які враховують ненульові початкові умови.
Рис.7.
3. Згідно другого закону Кірхгофа:
![]() |
Тоді розрахунком операторної схеми необхідно знайти . Так як коло має три гілки (легко записуються вхідні опори гілок та взаємні опори між гілками), використовуємо метод накладення. Згідно цього методу:
![]() |
де
![]() |
Підставимо вирази ,
,
до рівняння для визначення
:
![]() |
Використовуючи вираз для , знаходимо операторне зображення напруги на затискачах конденсатора:
![]() |
де ,
Оригінал складається з суми двох оригіналів:
обирається з таблиці 2;
знайдемо по теоремі розкладання. Для вибора віповідної форми запису теореми розкладання визначимо корні характеристичного рівняння з умови
![]() ![]() ![]() |
Так, як корні прості і знаменник операторного зображення має нульовий корень, то обираємо наступну форму запису теореми розкладання:
![]() |
Знайдемо значення складових, які входять до виразу для :
![]() |
Підставляємо знайдені значення у теорему розкладання. У наслідку маємо:
![]() |
тоді, отже, напруга на конденсаторі після комутації змінюється в часі по закону:
![]() |