Вирішення
Приклади розрахунку перехідного процеса операторним методом
Задача 1
У колі, яке показано на рис.3. розрахувати вхідний струм 
після комутаціїї операторним методом.
 
  |  
 Рис.3.
1. Визначаємо незалежну початкову умову 
, розраховуючи стан кола до комутації:
  
  |  

2. Для кола післякомутаційної конфігурації складаємо еквівалентну операторну схему заміщення (рис.4). Ненульовий початковий струм у катушці враховується введенням до схеми кола додаткового джерела напруги 
, спрямування якого співпадає з напрямом струму у катушці перед комутацією.
Рис.4.
3. Обираємо вільний позитивний напрям струму 
і розраховуємо схему відносно цього струму. В якості метода розрахунку застосовуємо метод накладення.
  
  |  
де 
вхідний операторний опір першої гілки; 
взаємний операторний опір між першою та другою гілками.
  
  |  
4. Чисельники будь-якиого вхідного і взаємного опорів, одного та того-ж кола, являють собою характеристичне рівняння цього кола, тому вираз для операторних опорів будуть відрізнятися між собою тільки знаменниками дробу.
Знаходимо оператор струму:
  
  |  
де


5. Здійснюємо перехід від зображення 
до оригіналу 
згідно теоремі розкладання. Так-як у знаменнику операторного струму є нульовий корінь, то застосовуємо наступну форму запису теореми розкладання:
  
  |  
де
значення полінома чисельника при 
;
значення полінома знаменника при 
;
корінь характеристичного рівняння, який визначається з умови 
;
значення полінома чисельника при 
;
похідна полінома знаменника по 
з підставленням значення корня 
.
  
  |  
6. Знаходимо значення величин, які входять до складу теореми розкладення.
  
  |  
7. З умови 
знаходимо корінь характеристичного рівняння 
, тоді:
  
  |  
8. Підставляємо знайдені значення у теорему розкладання і отримаємо:
  
  |  
Задача 2

 
  |  
після комутації.
 
Рис.6.
1. Визначаємо незалежні початкові умови 
та 
методом розрахунку кола перед комутацією:
  
  |  

2. Складаємо операторну схему заміщення, яка відповідає первинному колу після процесу комутації (рис.7). На цій схемі:

та 
додаткові джерела ЕРС, які враховують ненульові початкові умови.
Рис.7.
3. Згідно другого закону Кірхгофа:
  
  |  
Тоді розрахунком операторної схеми необхідно знайти 
. Так як коло має три гілки (легко записуються вхідні опори гілок та взаємні опори між гілками), використовуємо метод накладення. Згідно цього методу:
  
  |  
де
  
  |  
Підставимо вирази 
,
,
до рівняння для визначення 
:
  
  |  
Використовуючи вираз для 
, знаходимо операторне зображення напруги на затискачах конденсатора:
  
  |  
де 
,

Оригінал 
складається з суми двох оригіналів: 
обирається з таблиці 2;
знайдемо по теоремі розкладання. Для вибора віповідної форми запису теореми розкладання визначимо корні характеристичного рівняння з умови
  
  
  
  |  
Так, як корні прості і знаменник операторного зображення має нульовий корень, то обираємо наступну форму запису теореми розкладання:
  
  |  
Знайдемо значення складових, які входять до виразу для 
:
  
  |  
Підставляємо знайдені значення у теорему розкладання. У наслідку маємо:
  
  |  
тоді, отже, напруга на конденсаторі після комутації змінюється в часі по закону:
  
  |