Тема: МАШИНОБУДІВНИЙ КОМПЛЕКС ТА ЙОГО ВПЛИВ НА ДОВКІЛЛЯ.

ЛЕКЦІЯ 11.

РОЗВИТОК ЛИВАРНОГО ВИРОБНИЦТВА В УКРАЇНІ

Суть ливарного виробництва полягає в отриманні виливків – литих металевих виробів шляхом заливу розплавленого металу або сплаву у ливарну форму.

Значення ливарного виробництва дуже велике. Не існує жодної галузі машинобудування та приладобудування, де не використовували б виливані деталі. В машинобудування близько 50% маси машин та механізмів складають виливки, у верстатобудуванні – біля 80%.

Племена, які населяли сучасну територію України, вже в 4-3 тис. до н.е. створили первісну металургію міді. У 3 тис. до н.е. з’являються різноманітні металеві вироби. Розквіт бронзо-ливарної справи припадає на середину 2 – початок 1 тис. до н.е. У після скіфський період давні східні словяни (6-9 ст. н.е.) досягли високого рівня розвитку ливарного виробництва.

Перша світова війна загальмувала розвиток машинобудування в Україні. Після революції ливарне виробництво розвивається поетапно. До 1926 року триває націоналізація заводів. За перше п’ятиріччя будуються великі ливарні цехи. Потім здійснюється будівництво багатьох заводів – гігантів, зростає кваліфікація працівників. Триває ріст механізації та автоматизації. Але після 1990 року обсяг ливарного виробництва зменшився. Виробництво литва скоротилось за 1991 – 1997 роки на 81,6%

Зараз ливарне виробництво прийшло у занепад, але воно є і може відновитись, тому важливо знати, як ливарне виробництво впливає на довкілля і як зменшити шкідливий вплив.

ВПЛИВ ЛИВАРНОГО ВИРОБНИЦТВА НА ДОВКІЛЛЯ

В ливарному виробництві на 1 т виливків утворюється від 1 до 3 т відходів, які містять відпрацьовану та невикористану суміш, шлаки, пил, гази. Найбільшу небезпеку мають пил та гази у зв’язку з тим, що їх важко вловлювати та відводити. А їх кількість при виробництві однієї тонни виливків зі сталі або чавуну є, кг: пилу – 50, оксиду сірки (ІІ) – 1,5-2, вуглекислого газу – 250, вуглеводнів – 1.

Окрім того, виділяються також шкідливі гази, такі як фенол, формальдегід, фурфурол, ацетон, бензол та інші, загальна кількість яких хоча й невелика, але являє небезпеку через токсичність.

В газах, які відводяться від ливарного виробництва та викидаються в атмосферу, пил складається в основному з дрібнодисперсних часток, а вміст вільного діоксину кремнію доходить до 80%, тому існує можливість виникнення серед населення, яке живе поблизу заводу, професійних захворювань.

Треба вести роботи в напрямку зменшення токсичності використовуваних матеріалів, скорочення викидів в атмосферу різних шкідливих газів, очистки та вторинного використання відходів виробництва. Нові ливарні виробництва необхідно виносити за межі населених пунктів, розміщувати з урахуванням рози пануючих вітрів і відокремлювати від житлових масивів смугами лісонасаджень.