Тема: Джерела міжнародного права.
Лекція №3 12.09.2012
· поняття джерела міжнародного права.
· міжнародний договір як джерело міжнародного права.
· міжнародний звичай як джерело міжнародного права.
· допоміжні джерела як джерело міжнародного права.
· система міжнародного права як джерело міжнародного права.
· загальна характеристика норм міжнародного права.
**1**
джерело міжнародного права – форма зовнішнього виразу форм, яка утворюється шляхом узгодження воль суб'єктів міжнародного права.
Джерела міжнародного права не є сталими. Перелік джерел міжнародного права закріплений в статті 38 статуту міжнародного суду ООН.
Суд вирішуючи міжнародні спори застосовує:
· міжнародні конвенції.
· міжнародний звичай.
· загальні принципи права визнані цивілізованими націями.
· судові рішення і доктрини кваліфікованих спеціалістів різних націй з публічного права як засіб для вирішення правових справ.
Національне законодавство і рішення національних судів не є джерелом міжнародного права.
**2**
Міжнародний договір – угода, яка укладається між державами в письмовій формі, що регулюється міжнародним правом незалежно від того чи міститься така угода в одному документі чи в двох, чи в кількох пов'язаних між собою документах, а також незалежно від конкретної назви.
Вимоги до міжнародного договору:
· об'єктивна правомірність.
· бути укладеним згідно із принципами і нормами сучасного міжнародного права і плюс законодавством держави у частині, що стосується процедури укладення міжнародного договору.
· реалізовуватися у відповідності з принципами та нормами міжнародного права.
· містити права та обов'язки сторін.
· повинен регулювати відносини, які підпадають під об'єкт міжнародно-правового регулювання.
Перевага договорів:
· На першому місці найбільш пріоритетним є статут ООН, по суті є договором.
· Всі договори, які суперечать статуту ООН визнаються недійсними.
· Договори, які містять імперативні норми завжди мають пріоритет серед договорів, які містять диспозитивні норми.
· Перевага міждержавних договорів над міжурядовими.
· Універсальні договори мають перевагу над регіональними.
· Перевагу мають договори укладені раніше.
· Категоричні норми завжди мають перевагу над рекомендаційними нормами.
· Якщо відносини регулюються усним та письмовим, то перевагу має письмовий.
Недоліки договорів:
· більшість договорів досягнуті через компроміси, тому їх зміст може бути розмитий.
· є міжнародні договори, які не мають юридичної сили.
· велика тривалість укладання.
!!! ЗУ "Про міжнародні договори України"!!!що таке міжнародний договір, як він укладається.
**3**
Міжнародний звичай – неписане правило, яке склалося в міжнародній практиці і за яким суб'єкти міжнародного права визнають юридично обов'язковий характер.
Міжнародний звичай - правило поведінки, яки визнано загальною практикою держав.
Міжнародне узвичаєння – юридичне необов'язкове правило поведінки.
Різниця між міжнародним договором і звичаєм:
· міжнародний договір створюється в рамках переговорів, а звичай створюються в процесі практики держав.
· Договір – чітка процедура, звичай не має чіткої процедури.
· договір має форму правового акту, міжнародний звичай – правило поведінки.
· договір є джерелом майже усіх галузей, а звичай не в усіх.
Міжнародний звичай застосовується у випадках:
· якщо відсутня договірна норма.
· коли договір не вступив в силу.
· якщо сторони самі домовилися про використання звичаю.
· якщо в міжнародному договорі безпосередньо зазначено, що в договорі буде застосовуватися звичай.
**4**
Допоміжними джерелами міжнародного права є рішення міжнародних органів та організацій, рішення міжнародних судів та арбітражних трибуналів, доктрина міжнародного права, рішення міжнародних організацій.
Умови визнання рішень міжнародних організацій як джерел:
· якщо рішення прийнято в межах компетентності цієї організації.
· якщо рішення відповідає положенням статуту.
· якщо рішення приймається на основі процедури, яка діє в даному органі.
· текст рішення повинно виражати волю держав і відповідати принципам та нормам.
Рішення судів та арбітражі мають значення при застосуванні джерел.
Доктрина міжнародного права (збірка висловів найвідоміших дипломатів).
**5**
Система міжнародного права – сукупність принципів і норм міжнародного права, які становлять єдине ціле, які впорядковані на відносно самостійні компоненти – інститути і галузі міжнародного права.
Система міжнародного права складається з галузей, інститутів та принципів. В основі системи знаходяться основні принципи, вони є головними засадами, без них не може існувати жодна галузь чи інститут.
До інститутів належать: міжнародна правосуб'єктність, правотворчість, відповідальність.
Офіційного переліку галузей не існує. Традиційні галузі: населення, територія, міжнародне морське, повітряне та космічне право, право міжнародної безпеки, міжнародна боротьба з злочинністю.
Нові галузі: право захисту прав людини міжнародне економічне, екологічне та атомне право.
**6**
Норма міжнародного права – правило поведінки, яке стосується щодо поведінки держав та інших суб'єктів міжнародних відносин і не є загальнообов'язковим.
Принципи як різновид норм міжнародного права є загально обов'язкові. Їх називають jus cogens.
Будова норм: найчастіше норми містять лише диспозицію. Може бути гіпотеза і диспозиція. Особливість норми, що санкція відсутня. Санкції становлять окремий інститут міжнародного права. До санкцій належать ембарго, бойкот, збройне втручання тощо.
Види міжнародних норм:
· за місцем в системі: принципи (норми, які мають вищу юридичну силу) і норми.
· за сферою дії: універсальні (застосовуються масово), регіональні (в регіоні), локальні (в конкретному договорі), партикулярні (в окремому випадку).
· за юридичною силою: імперативні, диспозитивні, рекомендаційні.
· за приписом: зобов'язуючі, забороняючи, уповноважуючи, відсильні.
· матеріальні та процесуальні.
· за формою:звичаєві і договірні.
· за терміном дії: строкові, безстрокові.
· за функцією: регулятивні та охоронні.
Суб'єкти міжнародного права не можуть відхилитися від імперативної норми, вона змінюється лише наступною нормою міжнародного права такого ж характеру.