Посередництво.

Човникова дипломатія, узгоджувальна процедура.

Згоджувальна процедура.

Соціальне посередництво в конфліктній ситуації

Лекція 11. Соціальне посередництво і консультування

Соціальне посередництво використовується при вирішенні конфліктних ситуацій, в наданні допомоги двом конфліктуючим сторонам розв'язати складні, соціально зумовлені проблеми. Як технологія соціальної роботи соціальне посередництво використовується також для встановлення і розвитку соціальних взаємостосунків і взаємозв'язків між різними сторонами: клієнтом і організаціями та установами соціальної сфери; державними організаціями, які уповно-, важені проводити соціальну роботу, і неурядовими організаціями та установами, між спеціалістами та фахівцями різного профілю діяльності. Чиновники, які працюють в управліннях соціального захисту населення, виступають у ролі посередників при розгляді скарг громадян з таких питань, як нерівність, дискримінація, цькування та інш. Посередницьку роль часто відіграють і спеціалісти, які працюють у службах зайнятості населення, зокрема в забезпеченні рівноправ'я при наймі на роботу і на робочі місця.

Соціальний працівник, який виступає посередником в конфліктній ситуації, повинен бути об'єктивним і нейтральним. Він може взяти на себе цю роль формально чи може бути призначений на неї. Посередник є незадіяним у проблему. У більшості випадків його роль обмежується спробою перетворити опонентів у партнерів. Посередник слідкує, щоб кожна сторона не тільки висловила свою думку, але й вислухала іншу. Потім він допомагає обом сторонам знайти взаємовигідні рішення.

Процедури із вирішення конфліктів:

Ш • Рекомендація: третя сторона збирає факти і аргументи, виносить рекомендації, які не обов'язково виконувати, однак дуже важливі, і такі, що мають схильність до компромісу.

"Човник": третя сторона відвідує спірну сторону окремо і слугує передатчиком пропозицій і альтернатив; в окремих випадках може виставляти власні пропозиції; має великі можливості для селективної передачі інформації.

Контролер процесу: третя сторона здійснює суворий контроль над процесом переговорів, але не над їх змістом; відмовляється від права приймати рішення чи рекомендації; допомагає сторонам вивчити питання і альтернативи та прийти до консенсусу, який задовольняє потреби обох сторін.

• Провайдер процесу: третя сторона створює умови для зустрічі сторін, зазвичай надаючи їм приміщення і послуги; спрямовує сторони на застосування певних процедур із вирішення спірних питань.