Методи профілактичної роботи.

Структура соціальної профілактики.

Постанова і дослідження проблеми; планування діяльності, орга­нізаційна і методична підготовка; вплив на особистість (профілактич­на інтервенція) і вплив на проблемне середовище.

Вплив на особистість: підвищення ресурсів особистості, корекція негативних особистісних якостей; розвиток якостей, які підвищують адаптивні можливості особистості, формування адекватного став­лення до проблеми.

Вплив на проблемне середовище: попередження негативного впливу середовища шляхом попередження негативного впливу об'єктивних факторів, попередження негативного впливу інших осіб, підвищення можливостей задоволення потреб.

Моніторинг проблеми, аналіз ефективності профілактичних дій.

1. Дослідження, діагностика, прогноз розвитку проблеми: дослід­ження причин проблеми, стану її розвитку, чинників, які її визнача­ють; аналіз ефективності реалізації профілактичних програм.

2. Попередження негативної дії об'єктивних факторів: вплив на об'єктивні (природні, матеріальні, економічні) причини і чинники про­блеми (подолання, нейтралізація, попередження, компенсація наслідків).

3. Попередження негативного впливу соціального оточення: попе­редження розповсюдженню негативних цінностей, взірців поведінки, захист від шкідливої дії інших людей.

4. Підвищення ресурсів середовища: створення чи підвищення можливостей для подолання проблеми і факторів, які її створюють, альтернативного проблемі способу життя, повноцінного задоволення потреб індивідів.

5. Формування адекватного уявлення про проблему і ставлення до неї: формування свідомого ставлення людей, до проблеми та її причин (знань, поглядів, переконань, установок тощо).

6. Виявлення і корекція особистісних якостей, які знижують адап­тивні можливості людини: попередження негативного розвитку, нейт­ралізація і корекція прояву негативних ознак особистості.

7. Розвиток якостей, які підвищують адаптивні можливості люди­ни: розвиток якостей, які є необхідними для подолання проблеми.

8. Організація та координація профілактичної роботи.

Методи профілактичної інтервенції.Профілактична інтервенція — цілеспрямований вплив на цільову групу профілактики з метою зміни М становлення до проблеми і подолання суб'єктивних факторів, які є Властивими її представникам (уявлення, погляди, переконання, моти­ви, інтереси, звички, стереотипи поведінки, ціннісні орієнтації), що

призводять до проблеми. Вона, як правило, здійснюється шляхом інформування представників цільової групи і залучення їх до певних видів діяльності. Профілактична інтервенція повинна допомогти лю­дині змінити свою поведінку відносно проблеми — навчитися не ство­рювати чи уникати її.

Для визначення змісту і методів профілактичної інтервенції необ­хідно проаналізувати особливості цільової групи профілактики. При цьому необхідно враховувати особливості конкретних осіб чи груп, на які спрямовується профілактика в момент профілактичної інтер­венції:

• Як ставляться представники цільової групи до проблеми (яви­ща): позитивно, негативно, нейтрально чи не знають про проб­лему? У чому причини подібного ставлення?

• Що представники цільової групи знають про проблему? Яких знань не вистачає для свідомого вибору поведінки відносно проблеми?

• Які особливості поведінки, способу життя цільової групи спри­яють появі, загостренню і неподоланню проблеми?

• Як представники цільової групи ставляться до профілактики цієї проблеми? Яка можлива мотивація їх участі у профілактич­них заходах?

• Яка інформація може змінити некоректні уявлення, ставлення і поведінку представників цільової групи відносно проблеми, за­безпечити адекватні уявлення, свободу свідомого вибору по­ведінки?

• Які вміння і навички, особистісні якості бажано сформувати представникам цільової групи для подолання проблеми та її причин.

• Які вікові, статеві, соціокультурні особливості цільової групи необхідно врахувати при визначенні змісту профілактичної інтер­венції? Яка інформація і діяльність можуть бути незрозумілими, неприйнятними, шкідливими для них, виходячи із наведених особливостей?

• В яких формах і за допомогою яких методів профілактична інтервенція буде найбільш ефективною і досяжною для цільо­вої групи?

Основні методи профілактичної інтервенції:лекція, бесіда, дискусія, дискусія театралізована, диспут, кіно-, відеолекторій, ро­льова гра, тренінг, соціальна реклама.

Сутність соціальної діагностики, соціальної експертизи і соціаль­ної профілактики — виявити і попередити виникнення і розповсюд­ження негативних соціальних процесів і явищ, створити сприятливі

— 218 —

умови для реалізації технологій соціальної роботи, спрямованих на допомогу особистості.

Питання і завдання до семінарського заняття:

1. Визначте сутність поняття "соціальна діагностика".

2. Охарактеризуйте особливості соціальної діагностики різних цільових груп клієнтів.

3. Визначте межі професійної компетенції для проведення соці­альної діагностики командою соціальних працівників.

4. Визначте поняття "соціальна профілактика". Яким чином діагностичні методи пов'язані із проведенням соціальної про­філактики різних груп клієнтів?

5. Охарактеризуйте основні напрямки соціальної профілак­тики.

6. Яким чином визначення методів соціальної роботи зумов­люється результатами соціальної профілактики?

7. Визначте поняття "соціальна експертиза діяльності закладів соціальної сфери", розкрийте його сутність.