Результати спостереження записують у протокол спостереження.

Спостереження бувають: відкриті – група знає, що за нею спостерігають і приховані. За природністю умов: польові (умови звичні для об’єкта); лабораторні (проводять у спеціально створених умовах).

За включеністю спостереження поділяють на включені – спостерігач бере безпосередню участь у тих процесах, за якими спостерігає; невключені – спостереження проводять ззовні, спостерігач не втручається у розвиток подій.

Систематичні – тривалі, неперервні; панельні – проводять за однаковою програмою, за однм об’єктом із конкретним інтервалом (раз на тиждень, місяць тощо).

Г) фіксують не реальну дійсність, а відображення цієї дійсності у свідомості спостерігача.

Спостереження. Наукове спостереження – це пряма реєстрація подій, що здійснюється за певною програмою – цілеспрямовано, планомірно, систематично, а результатам властива надійність вимірювання, однаковість фіксування, придатність до перевірки.

Уміння приховувати своє ставлення до проблеми, що вивчається.

Г) єдиний спосіб одержати в респондентів інформацію.

Для проведення інтерв’ю необхідний спеціальний документ (план або опитувальний лист), у якому фіксуються всі відповіді респондента. Така стандартизація не формалізм, а обов’язкова вимога наукового методу відтворення дійсності. Люди, що проводять інтерв’ю, мають відповідати наступним вимогам:

-чесність;

-комунікабельність;

-уважність і спостережливість;

-високий рівень культури;

-терплячість і уміння слухати;

-уміння говорити чітко і зрозуміло;

Метод спостереження застосовують тоді, коли респонденти не хочуть, або не можуть достатньо точно і докладно описати свої дії, їх послідовність у певних ситуаціях. До об’єктивних труднощів при спостереженні належать:

а) принципово частковий характер кожної ситуації, за якою спостерігають;

б) трудомісткість;

в) ситуація за якою спостерігають, завжди унікальна, повторення її з абсолютною точністю неможливе в принципі;

Спостереження поділяють на: