Результати спостереження записують у протокол спостереження.
Спостереження бувають: відкриті – група знає, що за нею спостерігають і приховані. За природністю умов: польові (умови звичні для об’єкта); лабораторні (проводять у спеціально створених умовах).
За включеністю спостереження поділяють на включені – спостерігач бере безпосередню участь у тих процесах, за якими спостерігає; невключені – спостереження проводять ззовні, спостерігач не втручається у розвиток подій.
Систематичні – тривалі, неперервні; панельні – проводять за однаковою програмою, за однм об’єктом із конкретним інтервалом (раз на тиждень, місяць тощо).
Г) фіксують не реальну дійсність, а відображення цієї дійсності у свідомості спостерігача.
Спостереження. Наукове спостереження – це пряма реєстрація подій, що здійснюється за певною програмою – цілеспрямовано, планомірно, систематично, а результатам властива надійність вимірювання, однаковість фіксування, придатність до перевірки.
Уміння приховувати своє ставлення до проблеми, що вивчається.
Г) єдиний спосіб одержати в респондентів інформацію.
Для проведення інтерв’ю необхідний спеціальний документ (план або опитувальний лист), у якому фіксуються всі відповіді респондента. Така стандартизація не формалізм, а обов’язкова вимога наукового методу відтворення дійсності. Люди, що проводять інтерв’ю, мають відповідати наступним вимогам:
-чесність;
-комунікабельність;
-уважність і спостережливість;
-високий рівень культури;
-терплячість і уміння слухати;
-уміння говорити чітко і зрозуміло;
Метод спостереження застосовують тоді, коли респонденти не хочуть, або не можуть достатньо точно і докладно описати свої дії, їх послідовність у певних ситуаціях. До об’єктивних труднощів при спостереженні належать:
а) принципово частковий характер кожної ситуації, за якою спостерігають;
б) трудомісткість;
в) ситуація за якою спостерігають, завжди унікальна, повторення її з абсолютною точністю неможливе в принципі;
Спостереження поділяють на: