Стаття 29. Організаційно-економічні заходи щодо забезпечення раціонального використання і охорони вод та відтворення водних ресурсів
Завданням державного обліку вод є встановлення відомостей про кількість і якість вод, а також даних про водокористування, на основі яких здійснюється розподіл води між водокористувачами та розробляються заходи щодо раціонального використання і охорони вод та відтворення водних ресурсів.
Стаття 24. Завдання державного обліку вод
Здійснення більшості функцій управління в сфері ефективного використання та охорони вод потребує даних, які б фіксували їх кількісний та якісний стан. Це і здійснення державного контролю, і моніторинг вод, і розробка перспективних програм їх використання, і охорона etc.
Стаття 25. Державний облік водокористування
Державний облік водокористування здійснюється з метою систематизації даних про забір та використання вод, скидання зворотних вод та забруднюючих речовин, наявність систем оборотного водопостачання та їх потужність, а також діючих систем очищення стічних вод та їх ефективність тощо.
Державний облік та аналіз стану водокористування здійснюється шляхом подання водокористувачами звітів про водокористування до державних органів водного господарства за встановленою формою.
Форма звітів про водокористування, порядок їх заповнення та періодичність подання затверджуються спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади з питань статистики за поданням спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань водного господарства та за погодженням з спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади з питань екології та природних ресурсів.
До частини другої. Відповідно до п. 1.3 Інструкції щодо заповнення форми N 2-ТП (водгосп), затвердженої наказом Держкомстату України від 30.09.97 N 230 "Про затвердження форми державної статистичної звітності N 2-ТП (водгосп)", "всі водокористувачі, що включені в перелік звітуючих підприємств згідно п. 1.1, зобов'язані в термін, вказаний органами Держводгоспу України, але не пізніше 5 числа, наступного за звітним кварталом, подати звіти по формі 2-ТП (водгосп) про використання води регіональним органам Держводгоспу України. Одночасно копії звітів подаються водокористувачами своїй вищестоящій організації, місцевим органам охорони навколишнього природного середовища та місцевим податковим адміністраціям".
Стаття 26. Державний облік поверхневих вод
Державний облік поверхневих вод здійснюється спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади з питань гідрометеорології шляхом проведення постійних гідрометричних, гідрохімічних спостережень за кількісними і якісними характеристиками поверхневих вод згідно з програмою, що затверджується цим органом за погодженням з спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади з питань екології та природних ресурсів і спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади з питань водного господарства.
Завдання здійснення державного обліку поверхневих вод відповідно до коментованої норми та ПКМУ "Про затвердження Положення про Державну гідрометеорологічну службу" від 26.04.2002 N 570 покладається на Державну гідрометеорологічну служба (Держгідромет), котра є урядовим органом державного управління, який наразі діє у складі МНС і підпорядковується йому.
Стаття 27. Державний облік підземних вод
Державний облік підземних вод здійснюється спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади з питань геології та використання надр шляхом спостережень за кількісними і якісними характеристиками підземних вод за програмою, що затверджується цим Комітетом за погодженням з спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади з питань екології та природних ресурсів.
Здійснення державного обліку підземних вод на відміну від поверхневих покладено на Державну геологічну службу у складі Мінприроди (див. ст. 17 ВК та коментар до ст. 17 ВК). Це не в останню чергу обумовлено подвійним правовим режимом підземних вод, котрі є одночасно водним ресурсом і корисною копалиною (ст. 6 КУпН, постанова КМУ від 12.12.94 N 827 "Про затвердження переліків корисних копалин загальнодержавного та місцевого значення").
Програма підлягає затвердженню Державною геологічною службою за погодженням із Мінприроди України (див. ст. 15 та коментар до ст. 15 ВК). Варто звернути увагу на те, що формулювання коментованої норми не в повній мірі відповідає існуючій сьогодні системі органів виконавчої влади в розглядуваній сфері, оскільки приймалося за часів існування Комітету України з питань геології та використання надр. Тому вислів "за програмою, що затверджується цим Комітетом" варто розуміти як "за програмою, що затверджується цим органом" (яким є Державна геологічна служба).
^
Стаття 28. Державний водний кадастр
Державний водний кадастр складається з метою систематизації даних державного обліку вод та визначення наявних для використання водних ресурсів.
Державний водний кадастр ведеться спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади з питань водного господарства, спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади з питань геології та використання надр та спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади з питань гідрометеорології в порядку, що визначається Кабінетом Міністрів України.
^До частини першої. Державний водний кадастр являє собою систематизований звід відомостей про поверхневі, підземні, внутрішні морські води та територіальне море, обсяги, режим, якість і використання вод (водних об'єктів), водокористувачів (крім вторинних), водогосподарські об'єкти, що забезпечують використання води, очищення та скид зворотних вод (п. 2 Порядку ведення державного водного кадастру, затвердженого ПКМ України від 08.04.96 N 413).
^
7. Економічний механізм регулювання водокористування
Організаційно-економічні заходи щодо забезпечення раціонального використання і охорони вод та відтворення водних ресурсів передбачають:
- видачу дозволів на спеціальне водокористування;
- встановлення нормативів збору і розмірів зборів за спеціальне водокористування та скидання забруднюючих речовин;
- виключено
- надання водокористувачам податкових, кредитних та інших пільг у разі впровадження ними маловідхідних, безвідхідних, енерго- і ресурсозберігаючих технологій, здійснення відповідно до законодавства інших заходів, що зменшують негативний вплив на води;
- відшкодування у встановленому порядку збитків, заподіяних водним об'єктам у разі порушення вимог законодавства.
Загальна характеристика. Організаційно-економічні заходи щодо забезпечення раціонального використання і охорони вод та відтворення водних ресурсів є комплексом заходів, спрямованих на підвищення зацікавленості осіб, що здійснюють використання вод, у збереженні їх якості, здійсненні заходів з метою захисту вод від негативних наслідків господарської діяльності людини тощо.
До п. 4. Податкові пільги. На даний час податкове законодавство України, передбачаючи 28 видів загальнодержавних податків і зборів (ст. 14 ЗУ "Про систему оподаткування") і 14 видів місцевих податків і зборів (ст. 15 цього Закону), встановлює лише незначні "пільги" водокористувачам щодо сплати податку на прибуток підприємств, що за певних умов можуть використовуватися особами, які здійснюють заходи з охорони вод. Зокрема, відповідно до п. 5.4.5 ЗУ "Про оподаткування прибутку підприємств" до валових витрат включаються витрати платника податку з очищення стічних вод, інші витрати на збереження екологічних систем, які перебувають під негативним впливом господарської діяльності платника податку. Це не є пільгою, проте може вважатись стимулюючим чинником фінансування зазначеної діяльності.
^ Кредитні пільги. На даний час засади надання кредитних пільг передбачені ПКМ України "Про затвердження Порядку використання у 2007 році коштів, передбачених у державному бюджеті для фінансування підтримки природоохоронної діяльності, у тому числі і через механізм здешевлення кредитів комерційних банків" від 07.03.2007 N 398. Не дивлячись на назву цього документа, у чинній редакції він не має обмеження за терміном дії. Положення постанови конкретизовані наказом Мінприроди від 06.04.2007 N 182 "Про затвердження Порядку проведення відбору природоохоронних заходів через механізм здешевлення кредитів комерційних банків". Пільги надаються шляхом проведення конкурсу щодо визначення переможців для отримання ними компенсації за залученими кредитами в межах бюджетних призначень, затверджених законом України про Державний бюджет України на відповідний рік на виконання бюджетної програми "Фінансова підтримка природоохоронної діяльності через механізм здешевлення кредитів комерційних банків".
До суб'єктів, котрі мають право вимагати відшкодування збитків, можна віднести державу як власника водних об'єктів та користувачів водних об'єктів. Шкода (збитки) підлягає відшкодуванню "особою, яка її завдала" (ч. 1 ст. 1166 ЦК України).
^