Ознайомлення дітей з картинами українських художників

Дітей старшого дошкільного віку прилучають до українського образотворчого мистецтва, і насамперед знайомлять з репродукціями художніх картин.

Художня картина відображає дійсність в образній формі. Проте художній образ не є простим копіюванням дійсності, він повніше і глибше відбиває суть речей та явищ довкілля на основі узагальнення художником характерних рис того, що він спостерігає. У художніх картинах відбито рідну природу, народні звичаї, життя народу (трудову діяльність, відпочинок, побут тощо).

Специфікою сприймання творів живопису є його цілісність, вміння сприймати не тільки зміст картини, а й засоби художньої виразності (композицію, тло, колір, світлотінь, симетрію). Тому в роботі з дошкільниками не можна застосовувати розумовий, дидактичний підхід під час розглядання репродукцій художніх картин. Не можна деталізувати запитання, спрямовані на відтворення змісту картин (такі, як що? хто? де? яке? коли?). Такий підхід вихолощує емоційність сприймання, руйнує його цілісність.

Під час ознайомлення дітей з репродукціями українських художників розв'язуються такі завдання: формування здібності художнього бачення картини, цілісного сприймання її змісту; виховання інтересу до творчості українських художників, гордості за національне мистецтво; збагачення словника дітей образними виразами.

Які ж картини українських художників доступні дітям? Картини, які відображують історичне минуле народу, його символи, обряди, традиції, природу мальовничої України, її сьогодення.

Це картини М.І.Івасюка «В'їзд Богдана Хмельницького в Київ», «Кубанські козаки у Львові», «Битва під Хотином»; картини, написані за мотивами українських народних пісень («Весна», «Біля криниці», «Вечір»); картини «Мати», «Жнива». Картини К.О.Трутовського, які зображують українські народні звичаї, обряди: «Колядки на У країні», «Сорочинський ярмарок»; про життя та діяльність дітей: «Школярі», «Одягають вінок», «В гостях у бабусі», «Дівчинка зі снопами», «Сироти на господарстві».

Картини С.Ї.Світославського, присвячені рідній природі: «Ніч», «Дніпровські пороги», «Напровесні», «Розлив Дніпра на Оболоні», «Вечір у степу», «Вітряк», «Воли на оранці», «Паром на Дніпрі».

Серед сучасних українських художників дітям близькі й зрозумілі картини Т.Яблонської «Хліб», «В українському дитячому садку», «Слухаючи казку», картини С.Ф.Шишка «Київська сюїта». «Осінь» та інші картини українських художників.

Розглядання картин супроводжують читанням художніх творів, оповідань, віршів, слуханням пісень, легенд. Розглядання картини С.Ф.Шишка «Осінь» можна розпочати із загадки про осінь: «Невидимка ходить в гаї, всі дерева роздягає». Діти відгадують, хто ж ця невидимка. Потім вихователь показує картину й розповідає її зміст: «Осінь над Дніпром-Славутичем. Дніпровські круті схили, на схилах - тоненькі молоді топольки у святковому осінньому вбранні жовто-золотого, світло-зеленого ~- та темно-зеленого листя. Тихо. Вдалині - голубий простір Дніпра. Голуба вода зливається з голубим небом».

Якщо заняття проводиться з дітьми, які мешкають у містах чи селищах, розташованих на берегах Дніпра» діти пригадують, що бачили вони під час екскурсії.

Вихователь коротко розповідає про життя художника. Читає вірш про осінь. Далі проводить порівняльну бесіду за картиною та змістом вірша. У бесіді використовують уривки з інших віршів (Я.Щоголіва «Осінь», М.Рильського «Осінь» та ін.). Запитує, який настрій передає картина, якіфарби переважають у картині, чому. Діти слухають музику П.І.Чайковського з циклу «Пори року» про осінь.

Ознайомлюючи із твором старших дошкільнят, зверніть їхню увагу на святковий настрій персонажів, на ставлення хлопчика і старшої сестри до молодшої та її інтересів. Нехай малята уважно розглянуть сповнене теплоти і ніжності обличчя старшої сестри, розкажуть, у кого зі своїх близьких бачили вони такий вираз і до кого самі ставляться з турботою і добротою. Можна обговорити психологічний стан дівчинки. Він буде особливо зрозумілий дівчаткам, які пригадають, як їх самих прибирали до свята.

Розглядаючи майстерно зображені деталі, варто нагадати дітям, що такий одяг носили раніше українські дівчата і жінки, порівняти із сучасним національним одягом.

Композиція сповнена тепла і світла - щедре літо в розпалі. Нехай малята самі відзначать це і пояснять, за якими ознаками вони визначили пору року. Говорячи про сонце, запропонуйте дітям здогадатися, з якого боку падає його світло, запитайте, високо воно в небі, чи низенько, разом дійдіть висновку, що дія відбувається ввечері.

Тепер можна і пофантазувати: вечір, усі справи по господарству закінчено, хочеться й розважитися. Допомагаючи дітям скласти таку розповідь, дорослі поділяться своїми знаннями про народні традиції і свята, спогадами власного дитинства.

Під час заняття використовують вірші та пісні про віночок, можна прочитати оповідання О.Волосюк «Віночок». На цьому ж занятті можна показати й картину П.О.Шевченка «Біла хата. Путивль». Діти порівнюють тло, фарби на картинах.

З дітьми старшого дошкільного віку на одному занятті можна розглянути знайомі вже картини С.І.Світославського «Вітряк», П.О.Левченка «Водяний млин» та картину Т.Яблонської «Хліб».

Картина П.О.Левченка «Водяний млин» напоєна сонцем, але воно вже не пекуче, як улітку, а тепле, ніжне, що буває тільки в перші дні осені. Ось уже й зеленого листя, травички на бережку торкнулася її позолота...

Розглядаючи пейзаж, «увійдіть» з дітьми в нього, перейміться тим дивним спокоєм. Уважно роздивіться його з дітьми, розкажіть, що такі млини споконвіку будувалися в українських селах. Мистецтво мірошництва передавалося від батька до сина.

На картині С.І.Світославського «Вітряк» - степ. Цей пейзаж навіює смуток і нудьгу. Навіть старі вітряки на пагорбі - звична для українського краєвиду деталь виглядають сірими, похмурими велетами. Дещо звеселяють картину вози і люди на передньому плані. Художник не зобразив обличчя селян. Можливо, тому що настрій людей співзвучний природі, зображеній так майстерно.

Обговорюючи картину зі старшими дошкільнятами, варто передусім запропонувати визначити її настрій. Діти відчують його досить легко, пильно вдивившись у полотно.

Якщо ж хтось відчує утруднення, можна на хвилинку затулити постаті людей і худоби паперовим прямокутником жовто-коричневого кольору. Це допоможе малятам зосередити увагу саме на образах природи. Нехай вони неспішно розглянуть степ, відзначаючи особливості його рельєфу, потім небо з темними хмарами, вітряки, добираючи влучні порівняння й епітети.

У ході розглядання цих картин вихователі використовують вірші та оповідання про млин, вітряк, хліб.

Картину М.І.Івасюка «Мати» поєднують із читанням віршів про матір із творів Т.Г.Шевченка та сучасних поетів.

Знайомі репродукції картин українських художників виставляють у залі, влаштовують виставку, яку оглядають з дітьми старшого дошкільного віку.