Суть ринку фінансових послуг та його ознаки

Лекція 1. Ринок фінансових послуг та його роль в економіці

План (логіка) викладу матеріалу:

1.1. Суть ринку фінансових послуг та його ознаки.

1.2. Функції ринку фінансових послуг в економіці країни.

1.3. Поняття фінансової послуги, її ознаки та види.

1.4. Принципи функціонування ринку фінансових послуг.

1.5. Проблеми розвитку ринку фінансових послуг в Україні.

Ключові слова та терміни:

Ринок фінансових послуг, фінансові послуги, фінансові операції, фінансові активи, оферента фінансових послуг, споживачі фінансових послуг, функції ринку фінансових послуг, ознаки ринку фінансовій послуг, принципи ринку фінансових послуг, проблеми функціонування ринку фінансових послуг.

Розвинута ринкова економіка передбачає функціонування багатьох ринків. Одним з таких ринків є ринок фінансових послуг.

Перехід економіки України на початку 90-х років XX століття на засади ринкового господарювання обумовив формування та розвиток в країні ринку фінансових послуг Формування ринку фінансових послуг в Україні було спричинено розвитком ринкових відносин, появою приватної форми власності та зменшенням у структурі власності частки держави, переходом на об'єктивні засади розподілу і перерозподілу фінансових ресурсів у недержавному секторі економіки, формуванням банківської системи країни та розвитком діяльності небанківських фінансових установ. Активізації розвитку ринку фінансових послуг сприяли роздержавлення та масова приватизація державного майна України.

Ринок фінансових послуг - це система економічних відносин, що забезпечує акумулювання та перерозподіл вільного капіталу в економіці країни за допомогою надання та споживання фінансових послуг. Згідно з українським законодавством до ринків фінансових послуг належать професійні послуги на ринках банківських. страхових, інвестиційних послуг, операцій з цінними паперами та інших видах ринків, що забезпечують обіг фінансових активів.

Завдання ринку фінансових послуг полягає в акумуляції та перероз­поділі капіталу, наявного в суспільстві, для інвестування його в економіку країни та забезпеченні найбільш повного задоволення потреб споживачів у фінансових послугах за їх обсягом, структурою та якістю.

Функціонування ринку фінансових послуг забезпечує кругообіг фінансових ресурсів у суспільстві. Головними суб'єктами такого круго­обігу є власники та позичальники вільного капіталу. У процесі господа­рювання в одних суб'єктів ринку виникає потреба в коштах для розширення господарської діяльності або задоволення споживчих потреб, одночасно в інших - накопичуються заощадження, що можуть бути використані для інвестицій. Зазначені суб'єкти реалізують свої наміри на ринку шляхом проведення фінансових операцій за посередництва фінансових установ.

Функціонування ринку фінансових послуг забезпечується діяльністю фінансового сектора економіки. Фінансові установи забезпечують реалізацію широкого переліку фінансових операцій в інтересах своїх клієнтів.

Учасниками ринку фінансових послуг є оференти та споживачі фінансових послуг.

Оферентами фінансових послуг є фінансові установи та суб'єкти господарювання, які відповідно до законодавства здійснюють діяльність з реалізації фінансових послуг. Фінансовими установами в Україні є банки, кредитні спілки, ломбарди, лізингові та факторингові компанії, довірчі товариства, страхові компанії, установи накопичувального пенсійного забезпечення, інвестиційні фонди і компанії, виключним видом діяльності яких є надання фінансових послуг. Оференти фінансових послуг забезпечують пропозицію таких послуг на ринку. Найбільший обсяг пропозиції фінансових послуг на ринку на сучасному етапі забезпечують банки. Конкуренцію банкам в окремих сегментах ринку фінансових послуг починають складати небанківські фінансові установи, які спеціалізуються на реалізації окремих видів фінансових операцій. Поряд з фінансовими установами пропозицію окремих фінансових послуг на ринку забезпечують юридичні особи, що не є фінансовими установами, за умови виконання ними вимог законодавства щодо здійснення фінансової діяльності.

Споживачами фінансових послуг є юридичні та фізичні особи, дер­жавні органи, що звертаються до посередництва фінансових установ з метою реалізації своїх намірів на ринку. Такими намірами можуть бути здійснення ефективних вкладень капіталу та підвищення їх доходності, залучення вільних фінансових ресурсів, проведення операцій купівлі-продажу фінансових активів, страхування та мінімізація фінансових ризиків тощо. Споживачами фінансових послуг можуть бути самі фінансові установи, що одержують фінансові послуги від інших профе­сійних учасників ринку.

Споживачі фінансових послуг забезпечують формування попиту на такі послуги. Обсяг попиту на фінансові послуги знаходиться в прямій залежності від потреб національної економіки в інвестиційних ресурсах, обсягу заощаджень у суспільстві, ступеня розвитку фінансового сектора та його інституційної структури, поширення банківських, страхових та інших фінансових продуктів, розвитку кредитування, інтегрованості національного ринку у міжнародні ринки тощо.

Об'єктом ринку фінансових послуг є різноманітні фінансові операції, що реалізуються професійними учасниками ринку в інтересах клієнтів. Такі операції відповідно до законодавства України є фінансовими послугами.

Ринок фінансових послуг характеризується певними специфічними рисами (ознаками), що відрізняють його від інших ринків, і обумов­люються складом його учасників, особливостями його об'єкта та інфраструктури.

Серед основних ознак ринку фінансових послуг слід виділити такі: О неоднорідність об'єкта ринку, що зумовлена тим, що фінансові послуги можуть мати риси різноманітних фінансових операцій. зокрема кредитних, гарантійних, торговельних, комісійних, операцій оренди та страхування:

багаточисельність оферентів фінансових послуг, що обумовлена наявністю багатьох видів фінансових установ, які на професійній основі здійснюють реалізацію фінансових операцій;

вільний вхід на ринок та вихід з ринку завдяки наявності розгалуженої інфраструктури ринку фінансових послуг та ліквідності фінансових активів;

ефективна інформаційна база ринку, що забезпечує безперервне акумулювання інформації про здійснені фінансові операції, визначає індикативні показники розвитку ринку і є основою для прийняття управлінських рішень.