Місто Ярослава, Копирів кінець і Поділ складали міське ядро, навколо якого розросталися приміські слободи, села, князівські і боярські двори, монастирські садиби.

Київ традиційно був торговельним центром. На поч. XI ст. в Києві діяло 8 ринків, серед яких Бабин торжок у Верхньому місті, Торговище на Подолі. За часів князя Володимира в Києві карбувалися свої гроші — златники, срібники. В XI ст. основною одиницею грошового обміну стала гривня — срібний зливок вагою близько 160 г.

Знайдені під час розкопок арабські, візантійські і західноєвропейські монети є свідченням того, що в ІХ-ХІ ст. Київ був також значним центром міжнародної торгівлі.

Після смерті Володимира розгорнулася кривава боротьба за владу між його синами. В результаті міжусобиць київський трон посів Ярослав, син Володимира і полоцької княжни Рогнеди. За його князювання межі Верхнього міста продовжували розширюватися. До тогочасного міста вели Лядські, Жидівські і Золоті ворота, що уявляли собою парадний в'їзд до міста. Це були дві паралельні стіни висотою 15 і 17 метрів на ширині 7 м, над якими підносилась невелика кам'яна церква. Ворота не один раз були зруйновані, після чого щоразу відбудовувались. У 1783 р. вони були засипані землею і розкопані лише в 1832 р., на жаль, вже без вхідної арки і надбрамної церкви. На цю пору ворота являли собою лише дві паралельні стіни неоднакової довжини, заввишки 8 м, над якими до 1500- літнього ювілею міста було споруджено захисний павільйон, де розміщено музейну експозицію.

Домінантна споруда міста Ярослава - тринадцятиглава Свята Софія, що була резиденцією київських митрополитів (1030 р.). Упродовж століть Софійський собор залишався громадським і культурним центром Києва, де відбувалися всякого роду урочисті церемонії, посвячення на великокнязівський престол, збори для розгляду державних справ. При соборі було засновано першу в Київський Русі бібліотеку. Тут був складений найдавніший київський літописний звід (1039).

Собор багато оздоблений фресками, мозаїками. Загальна площа мозаїчних композицій храму в XI ст. досягала 640 м², з яких до наших днів збереглося 260 м². Одним з найвеличніших творів, датованих XI ст., є мозаїчний портрет Богоматері (Марія Оранта). ОРÁНТА - давньохристиянська Богоматір, заступниця людей; покровителька бідних; образ молитви. Оранта зображувалася з піднятими вгору руками - жест адорації (молитви). За мозаїкою закріпилася назва «Нерушимої стіни». Серед киян існує повір'я: доки стоятиме «нерушима стіна», стоятиме й Київ.

Рис. 1. Мозаїчний портрет Богоматері (Марія Оранта)

В 1108 р., під час князювання Святополка, був побудований Михайлівський собор, що в літописних згадках йменується Золотоверхим.

Найбільшу територію (близько 200 га) займала торговельно-реміснича частина стародавнього Києва — Поділ (Нижнє місто).

Ще одним торговельно-ремісничим посадом Києва був Копирів кінець (район сьогоднішніх вулиць Воровського, Глибочицької, Обсерваторної, Смирнова-Ласточкіна, Киянівського провулку), що займав площу в 40 га.