Механізм функціонування ринку капіталів

Заощадження та інвестиції в механізмі грошового ринку. Вплив процентної ставки на заощадження та інвестиції.

Важливу роль у збалансуванні грошового обороту, а також попиту і пропозиції на грошовому ринку відіграють заощадження та інвестиції.

Заощадження домашніх господарств у закритій економіці є єдиним джерелом надходження коштів на грошовий ринок. Тільки за рахунок цього джерела сектор «фірми» може збільшити свої чисті інвестиції, а сектор «уряд» - збільшити свої закупівлі понад доходи від податків, тобто профінансувати бюджетний дефіцит. Звідси можна зробити кілька загальних висновків щодо взаємозв’язку заощаджень та інвестицій:

1. Заощадження домашніх господарств є єдиним джерелом чистих інвестицій у закритій економічній системі.

2. Зростання обсягу заощаджень створює верхню межу нарощування інвестицій у секторі «фірми».

3. Заощадження населення, що надійшли на грошовий ринок і мобілізовані урядом для своїх потреб, мають бути позичені сектором «фірми» для інвестування.

На підставі наведених трьох висновків можна формалізувати зв'язок між інвестиціями та заощадженнями в такому вигляді:

Ір = З – Дп,

де Ір – інвестиційні ресурси, що надходять у розпорядженні фірм;

З – загальна маса заощаджень, що надійшла на грошовий ринок;

Дп – сума приросту державних позик, розміщених на грошовому ринку.

Дотримання цієї рівності є необхідною передумовою збереження рівноваги на грошовому ринку, а отже – передумовою збалансованості грошового обороту, нормального функціонування банків та інших посередників, оскільки формування кредитних ресурсів буде відповідати попиту на кредит.

Ринок капіталу – це частина фінансового ринку, де формується попит і пропозиція на середньостроковий та довгостроковий позичковий капітал.

Ринок капіталів виконує такі функції:

• По-перше, об’єднує дрібні, розрізнені грошові заощадження населення, державних підрозділів, приватного бізнесу, зарубіжних інвесторів і створює великі грошові фонди.
• По-друге, трансформує грошові кошти в позичковий капітал, що забезпечує зовнішні джерела фінансування матеріального виробництва національної економіки.
• По-третє, надає позики державним органам і населенню для вирішення таких важливих завдань, як покриття бюджетного дефіциту, фінансування частини житлового будівництва тощо.

[1] Знаки (+), (–), що стоять над літерами, показують залежність зміни попиту на гроші від зміни відповідного фактора: (+) означає пряму залежність, (–) — обернену.