Шкала оцінювання ЕСТS
За будь-яких принципів організації навчального процесу саме системі оцінювання знань належить важлива роль у забезпеченні високої якості освіти та формуванні конкурентоспроможних фахівців. Головне завдання — досягнення найбільш об'єктивного оцінювання; воно має виконувати властиві йому функції і, насамперед, дві головні — контролюючу та мотивуючу.
У плані Болонських домовленостей постало нагальне завдання щодо активізації роботи з впровадження європейських критеріїв оцінювання знань студентів, їх практичної підготовки, компетентності, ефективності наукових досліджень.
Результати екзаменів і заліків зазвичай виражаються в оцінках. Однак, у Європі існує багато систем оцінювання. Тобто питання перезарахування оцінок — одна з найсуттєвіших проблем студентів-учасників ЕСТS:
а) з одного боку, тлумачення оцінок значно відрізняється в різних країнах, оцінка одного закладу від іншого й одного предмета від іншого. Наприклад, найвища оцінка в Німеччині одиниця, найнижча — шість, а в Україні — навпаки. До того ж, застосовується і цифрове, і літерне оцінювання знань тощо;
б) з іншого боку, помилка під час перезарахування оцінки може мати серйозні наслідки для студентів.
Неможливо визначити єдиний критерій систем оцінювання в європейських країнах. У більшості країн існує всезагальна система оцінювання, яка в жодному разі не є універсальною; крім того, визначення бала «проходження» за певною шкалою може відрізнятися між закладами, і межа застосування всіх доступних балів суттєво відрізняється у різних закладах, щороку змінюється та є відмінною згідно з кожним предметом.
Існують також різні підходи до проведення контролю й оцінювання знань. Скажімо, у вищих закладах освіти США контроль за набуттям знань студентами максимально комп'ютеризований і досконалий. Тестування на заняттях за допомогою комп'ютерів займає: поточне — 5-10 хвилин; проміжне (або рубіжне) —15-20 хвилин. Крім того, щотижня студенти вдома виконують письмові тести за завданнями викладача, 3-4 рази на семестр (раз на місяць) проводиться письмове тестування тривалістю 30-50 хвилин (при цьому студенту зараховуються три кращі результати з 4-х тестів), а наприкінці семестру — фінальний (підсумковий) екзамен або залік із письмовим тестом (тривалістю 2-3 години). При цьому під час виставлення підсумкової оцінки за навчальну дисципліну враховується:
відвідування лекцій — 5%;
відвідування семінарів, практичних чи лабораторних занять — 25%:
комп'ютерні або письмові тести (за завданнями викладача) — 15%;
три кращі результати щомісячних письмових тестів із 4-х — 30%;
фінальний екзамен або залік із письмовим тестом — 25%.
Європейську систему «полегшеної шкали оцінювання» сформовано внаслідок різносторонніх обговорень про те, що передача оцінок може ефективно проводитися за допомогою полегшеного оцінювання, зрозумілого у всій Європі. Національна шкала оцінок перекладається на семиступінчату модель, за допомогою якої оцінки, отримані в різних країнах, можуть бути співвіднесені між собою. При цьому принципи пере зарахування виробляються та затверджуються на рівні відповідних факультетів. Тобто шкала оцінювання ЕСТS розроблена для того, щоб допомогти навчальним закладам перенести оцінки, виставлені місцевим закладом. Вона надає додаткову інформацію щодо роботи студентів, а не замінює загальні оцінки (Табл. 2)
Табл. 2