Методичні підходи до побудови інформаційно – консультаційних служб.

Приватні консультаційні служби

7.Змішана модель інформаційно – консультаційних служб ( на прикладі Запорізької області)

Реальне практичне значення системи інформаційно-консультаційного обслуговування полягає не лише у наданні інформаційно-консультаційних послуг сільськогосподарським виробникам, а й в організації інформаційних потоків у системі агропромислового виробництва. Однією з найбільш суттєвих характеристик системи інформаційно-консультаційного обслуговування є її органічний зв'язок з органами державного управління, взаємна координація їх діяльності.

Інформаційна система агропромислового виробництва являє собою один із соціальних інститутів стратегічного значення. Таким чином, вона має бути цілісним соціальним утворенням, оскільки гармонійна робота окремих структурних рівнів та ланок, чітка координація їх функцій, погодженість інформаційних потоків - основна фундаментальна вимога до організації її діяльності.

Поширюючи вищевикладений методологічний принцип цілісності на механізм функціонування інформаційної системи як соціального інституту, можна дійти висновку, що загальний комплекс функцій, виконуваних нею, не вичерпується власне функціями інформаційно-консультаційного обслуговування сільськогосподарських товаровиробників. Чинник цілісності інформаційної системи полягає у наявності особливих інтеграційних надструктурних функцій, зумовлених саме її цілісністю, функціональною єдністю структурних ланок та рівнів, притаманних системі в цілому, і таких, що не випливають безпосередньо з функціонування кожного конкретного структурного рівня. До таких інтеграційних функцій належать: політична, наукова, інформаційно - відображувальна, перетворювальна.

Політична функція полягає в тому, що інформаційна система надає вихідний фактичний матеріал для напрацювання управлінських стратегічних і тактичних рішень. Вона - найважливіший канал інформування політичних структур про поточну соціально-економічну ситуацію в АПК, актуальні проблеми. Крім того, інформаційна система сприяє найефективнішій реалізації цієї політики на всіх рівнях управління - від макро- до мікроекономічного.

Однак розробка і реалізація стратегічного політичного курсу повинні бути науково обґрунтовані та ґрунтуватися на знанні сучасних соціально-економічних тенденцій і закономірностей в АПК, що забезпечується науковою функцією. Сутність її полягає у тому, що інформаційна система орієнтуючи науку на розробку і вирішення актуальних практичних завдань, є об'єднуючою ланкою між наукою та виробництвом.

Водночас інформаційна система виконує власне функції збирання, обробки, збереження, відтворення інформації і являє собою величезну, багаторівневу базу даних. Це - потужний інформаційний ресурс державного значення, який виконує і інформаційно - відображувальну функцію.

Усі наведені функції узагальнює перетворювальна функція. Сутність її полягає у тому, що інформаційна система як засіб всебічною наукового аналізу сучасних соціально-економічних явищ, тенденцій, закономірностей в АПК слугуватиме могутнім, знаряддям перетворення, перебудови, оптимізації системи агропромислової виробництва, підвищення її ефективності, а в результаті - повнішого задоволення потреб країни у продовольчих ресурсах.

Умови агропромислового виробництва в значній мірі визначає ефективність його інформаційно-консультаційного обслуговування, основою якого на сучасному етапі є науково-практичне забезпечення інноваційних перетворень в АПК.

Інноваційні перетворення з урахуванням особливостей сучасного стану аграрного сектору економіки, що перебуває у тяжкому положенні в умовах кризи і продовження процесів реформування та реструктуризації, повинні здійснюватися за чотирма основними підходами: організаційно-правові та економічні, структурні, технологічні, соціальні.

На державному рівні управління система інформаційно-консультаційного забезпечення повинна брати участь у формуванні основних напрямків розвитку аграрної і науково-технічної політики, формулюванні методологічних принципів і підходів до функціональних та організаційних аспектів діяльності інформаційно – консультаційних служб, щоб реально спрямовувати дані служби на ефективне рішення актуальних соціально-економічних проблем.

Таким чином, при утворенні регіональних (обласних) інформаційно-консультаційних систем та служб необхідно враховувати, що їх діяльність повинна базуватися на:

- забезпеченні інтеграційних, надструктурних функцій (політична, наукова, інформаційно - відображувальна, перетворююча);

- реалізації інноваційних перетворень (структурних, технологічних, соціальних, організаційно-правових, економічних);

- задоволенні потреб, що виникають у сільгосптоваровиробників та державних органів управління сільського господарства в інформаційно - консультаційних послугах.

Розглянемо існуючі моделі дорадчих служб.

2. Консалтингове формування у рамках міністерства і обласних управлінь сільського господарства

Така служба має наступні основні переваги:

1. Вона має великі можливості впливати на формування політики держави в аграрному і соціальному секторах економіки, оскільки співробітники служби, будучи одночасно співробітниками відповідних органів управління галуззю, як правило, відповідають за розробку і реалізацію національних (або регіональних) програм розвитку сільського господарства. Таке сполучення професійних, посадових і консультаційних обов'язків відкриває додаткові можливості для використання владних функцій апарату управління з метою розвитку і зміцнення служби, для розширення впливу служби на державну аграрну політику;

2. При формуванні консалтингового формування в органах управління використовується вже існуюча і, як правило, досить потужна матеріально-технічна база, а також кваліфіковані і досвідчені кадри державних адміністративних формувань, що дозволяє створити службу і почати її функціонування в короткі терміни і з мінімальними витратами.

З іншого боку, дана модель не позбавлена і серйозних недоліків:

1. Втручання служби в політику може вступати в протиріччя з одним з основних принципів консалтингового формування, відповідно до якого консультаційну службу не можна використовувати в політичних цілях, оскільки це неминуче приведе до підриву її авторитету у товаровиробників і, отже, до втрати клієнтів і зриву реалізації програм консалтингового формування. У той же час консультаційна служба є одним із головних інструментів аграрної політики. Загальнонаціональні (а часто і регіональні) політичні цілі не завжди збігаються з цілями сільських товаровиробників. Однак управління міністерств і департаментів сільського господарства не завжди усвідомлює, що консалтингове формування може використовуватися в якості інструмента проведення політики тільки в тому випадку, коли ці цілі збігаються. Перед співробітниками служби часто ставлять цілі, що суперечать інтересам товаровиробників. Природно, це утрудняє завоювання і підтримка довіри до співробітників служби з боку клієнтів;

2. Виконання чиновниками функцій консультантів часто наштовхується на перешкоди, пов'язані з відношенням до них клієнтів. Товаровиробник, будь то фермер або керівник (фахівець) великого сільськогосподарського підприємства, як правило, не має особливої довіри до представника влади, підозрює (на основі свого попереднього досвіду), що його наміри продиктовані інтересами адміністрації, а не клієнта, і не бажає переходити до відвертих довірчих відносин, що вкрай необхідно для успішної роботи служби;

3. Зв'язку адміністрації з іншими учасниками процесу консультаційного обслуговування сільських товаровиробників (фахівцями і вченими-консультантами у вузьких областях знань і т.п.) носять вертикальний характер, тобто засновані на відносинах підпорядкованості, що також може позначитися на зниженні мотивації і бажання давати вичерпну інформацію та якісні консультації.

Прикладом моделі організації служби може служити державна консультаційна служба при Міністерстві сільського господарства землі Baden-Wurttemberg Німеччини. У Міністерстві є спеціальний підрозділ, що координує роботу окружним консультаційних бюро з питань консультування, навчання і підвищення кваліфікації.

У структуру служби входять 50 бюро “Консультування і навчання”, що входять до складу окружних управлінь сільського господарства. У них працюють консультанти, що є державними службовцями.

Функції державного консультанта є:

- проведення державної політики в області сільського господарства;

- консультування селян по галузевих питаннях;

- допомога в оформленні дотацій;

- збір статистичної інформації;

- контроль за дотриманням екологічних норм і квот на виробництво продукції.[1]

Фінансування служби здійснюється як державою (із бюджету землі Baden-Wurttemberg), так і спеціалізованими виробничими об'єднаннями в пропорції 1:1.

Консультанти наймаються на конкурсній основі. У окремих окружних управліннях сільського господарства є Центри навчання (на базі сільськогосподарських технікумів). У такі округи консультанти сполучать функції консультування і викладання в Центрі навчання.

 

3. Університетська модель консалтингового формування

У більшості країн світу інформаційно-консультаційна служба (або служба “extension”) зароджувалася в системі вищоЇ освіти, як правило, на базі великих регіональних багатопрофільних або аграрних університетів. І хоча така форма організації служби вперше з'явилася в Англії, свою назву вона взяла з американської практика - модель “land-grant” Університетів, - де знайшла найбільше широке розповсюдження і розвиток.

Основні аргументи на користь даної моделі можна звести до наступних:

- при формуванні й організації функціонування інформаційно-консультаційної служби використовується потужна матеріально-технічна й учбово-методична база університетів; досвід і висока кваліфікація професорсько-викладацького і наукового персоналу факультетів, кафедр і лабораторій різного профілю гарантують високу якість консультаційних послуг товаровиробникам практично у всіх областях аграрної науки і практики;

- широкі зв'язки “land-grant” університетів із науковими, адміністративними, комерційними й іншими організаціями, а також із сільськогосподарськими підприємствами, їхній авторитет у регіонах дозволяють університетам значно впливати на формування аграрної політики;

- довіра товаровиробників до консультантів, викладачів і фахівців служб, заснованих на моделі “land-grant” університетів і прямо не зв'язаних з адміністративним апаратом, значно вище, ніж до чиновників, що створює винятково сприятливі умови для ефективної реалізації агентами служби своїх основних функцій.

Однозначно слабких сторін даної моделі немає. Однак слід зазначити, що у всіх країнах, де вона застосовюється, фінансування служби здійснюється в основному за рахунок бюджетних (федеральних і регіональних) джерел. Хоча окремі служби успішно переходять на принципи самоокупності або часткового відшкодування витрат. Так, зокрема, Шотландське консалтингове формування (extension service), утворене на початку століття як державна служба на базі Шотландського сільськогосподарського коледжу (Scottish Agricultural College), практично цілком фінансувалася цільовими асигнуваннями, що виділяються Управлінням сільського господарства і рибальства Шотландії, хоча скромна плата за деякі аналітичні послуги була введена ще в 1972 році. З 1987 року коледж став поступово вводити плату за консультації і послуги, які представляють пряму вигоду індивідуальним клієнтам, реалізуючи підхід, орієнтований на ринок.

Найбільш поширена модель організації служби на базі університетів в США. Федеральний закон про створення такої служби був прийнятий у 1914 році. В даний час вона називається “кооперативною”, тому що функціонує на основі партнерства з 74 університетами, 130 коледжами сільського господарства, 27 коледжами ветеринарної медицини, 59 дослідними станціями, 63 школами лісівництва і 3150 офісами служби в адміністративних округах (графствах) на всій території країни.

У центральному апараті служби, що утворений при Департаменті сільського господарства, працює біля 200 співробітників. Головна функція апарата полягає в координації роботи всіх партнерів у різних штатах країни.

На федеральному рівні комплексними групами експертів розробляються базові стратегічні плани по пріоритетних програмах діяльності:

· сільськогосподарське виробництво;

· розвиток економіки сільської місцевості; розвиток фермерської сім'ї; молодіжні програми;

· природні ресурси і управління навколишнім середовищем і інші.

У штатах інформаційно-консультаційна служба функціонує на базі державних університетів на основі контрактів із Департаментом сільського господарства. У університетах розробляються конкретні програми консалтингового формування, що реалізуються на місцевому рівні в округах. Професори і викладачі університетів відповідно до їхніх індивідуальних контрактів можуть займатися одним, двома або всіма трьома видами діяльності: науковими дослідженнями, викладанням, консультаційною діяльністю.

На місцевому рівні в округах робота з виробниками здійснюється через окружні офіси служби. Штат, як правило, ділиться на декілька регіональних територій, до складу кожних із яких входять 15 - 25 округів (county). Управління службою такого регіону здійснюється директором регіонального офіса. Місцеві офіси служби підкоряються університетським службам і реалізують програм консалтингового формування. 1

Фінансування служби здійснюється на комбінованій основі, що допускає використання різних джерел: федеральний бюджет; бюджет штату; бюджет округи; гранти і спонсорська допомога; комерційна діяльність.

У деяких землях Німеччини інформаційно-консультаційна служба будується на базі аграрних коледжів і професійних сільськогосподарських шкіл. Викладачам цих шкіл досить легко завоювати довіру своїх колишніх студентів, що стають фермерами, а часто і місцевими лідерами, що мають великий вплив на товаровиробників у регіоні. Ці взаємовідносини, з одного боку, допомагають більш ефективній реалізації програм консалтингового формування, з іншого боку, створюють умови для поліпшення якості викладання в школах, тому що викладачі з обов'язку служби мають бути добре інформовані про іновації і тенденції розвитки сільського господарства.

 

4. Консалтингове формування на базі об'єднань товаровиробників і фермерських організацій

Світовий досвід показує, що інформаційно-консультаційні служби можуть бути створені на основі об'єднань товаровиробників і фермерських організацій (наприклад, у Данії і на Тайвані).

Явними перевагами такої моделі можна назвати наступні:

· служба формується й управляється безпосередніми користувачами, що гарантує великий ступінь мотивації забезпечення високої якості наданих консультаційних послуг;

· співробітники консалтингового формування при такій організаційній структурі більше орієнтуються на дійсні проблеми товаровиробників;

· об'єднання й організації товаровиробників надають гарні можливості для використання індивідуальних і групових методів роботи консалтингового формування;

· служба пропонує консультації практично з усіх видів діяльності сільськогосподарських підприємств.

З іншого боку, такі служби:

· призначені в основному для обслуговування об’єднань і експлуатацій членів;

· орієнтовані на потреби товаровиробників, представники яких користуються впливом у їхніх організаціях (тобто існує небезпека корупції і використання службового положення в корисливих цілях з боку управлінців служб, а також організацій і об'єднань).

При створенні організацій і об'єднань товаровиробників передбачається, що вони мають служити колективним інтересам своїх членів. Однак на практиці це не завжди повною мірою реалізується. Зокрема, уряди окремих країн при організації таких об'єднань мають на меті використовувати їх як додаткові інструменти для встановлення контролю над діяльністю самих товаровиробників. І часто ця політика проводиться через інформаційно-консультаційну службу, що абсолютно суперечить принципу незалежності служби. Очевидно, що така ситуація не приводить до підвищення довіри товаровиробників до консультантів і консалтингового формування у цілому.

Іншим прикладом небажаних наслідків неправильної організації консалтингового формування на базі об'єднань товаровиробників, що зайняті вирощуванням однієї (або обмеженого набору) сільськогосподарських культур або виробництвом іншої продукції, призначеної на експорт (наприклад, чаю в Кенії), може служити штучне обмеження спектру наданих послуг консультаціями у вузькій області, зв'язаної з технологіями виробництва, матеріально-технічним постачанням і збутом тільки даного виду продукції. Така система може привести до зниження виробництва інших видів продукції сільськими товаровиробниками, тому що вони не отримують або одержують недостатньо професійної допомоги по цих напрямках. Що обмежує свободу товаровиробників у виборі рішень по управлінню господарством.

Найбільший розвиток дана модель організації служби знайшла в Данії, де консультаційні центри створюються фермерськими союзами і функціонують під їхнім наглядом і з їхньою підтримкою (див. рис.1).

  ЧЛЕНИ СОЮЗУ  
                     
    ЗАГАЛЬНІ ЗБОРИ      
                     
      ПРАВЛІННЯ        
                   
                     
Комітет з рослинництва   Комітет з скотарства   Комітет з свинарства     Комітет по управлінню і бухобліку   Інші комітети  
                     
МІСЦЕВИЙ КОНСУЛЬТАЦІЙНИЙ ЦЕНТР - ВІДДІЛИ  
                     
Рослинницт-ва   Скотарства   Свинарства     Управління і бухобліку   Інші відділи  
                                                                                           

 

Рис.1 – Організаційна структура місцевого фермерського союзу і консультаційного центру.

 

5. Консультаційні служби в складі комерційних фірм

 

В останні десятиліття широкого розповсюдження отримало надання консультаційних послуг комерційними фірмами, що займаються виробництвом і постачанням матеріально-технічних ресурсів для сільського господарства, розробкою і впровадженням нових сортів і технологій і т.п. Для цього в структурі таких фірм створюються спеціальні підрозділи, в обов'язки яких входить добір потенційних клієнтів, проведення консультацій із питань правильного використання ресурсів що поставляються фірмою або застосування запропонованих технологій.

 

Організація консалтингового формування у складі комерційних фірм має ряд переваг:

робота таких служб, як правило, організована більш ефективно і менш бюрократично, ніж державних; служби комерційних фірм можуть залучати більш кваліфікованих фахівців завдяки більш високій оплаті праці.

Дана модель не позбавлена і істотних недоліків:

· співробітники консалтингового формування у відповідності зі своїм службовими обов'язками мають забезпечувати реалізацію інтересів фірми, що можуть, але не обов'язково мають, збігатися з інтересами товаровиробників;

· консультації товаровиробникам даються агентами служби тільки в тій області, у якій працює фірма. При цьому важко очікувати від консультантів об'єктивних оцінок продукції і технологій конкуруючих фірм.

Дана форма організації консалтингового формування знайшла широке розповсюдження в багатьох розвинутих країнах. Яскравим прикладом може служити консультаційна діяльність фірми KWS Kleinwanzlebener Saatzucht AG (головне підприємство групи KWS), із штабквартирою у м. Айнбек, Німеччина. Фірма протягом 130 років працює на ринку насінництва, підготовки і доробки насіння цукрового буряка, кукурудзи, картоплі, зернових, олійниих і кормових культур у більш ніж 50 країнах світу. KWS займається селекцією сільськогосподарських культур, вирощюють насіння і посадкового матеріалу.

Фірма зацікавлена у рекламі своєї продукції, розширенні ринків збуту, збільшенні числа клієнтів. Цьому сприяє додаткова діяльність фірми з надання консультаційних послуг відповідно до напрямків своєї діяльності. Фірма дає консультації сільськогосподарським підприємствам і фермерським господарствам з сучасних технологій вирощування сільськогосподарських культур, вибору сортів, якості продукції, сучасних напрямках селекції, технологіях виробництва насіння, їх доробці і підготовці до посіву і т.п. При цьому використовується широкий спектр прийомів і методів консультаційної роботи: безпосередні консультації на місці, організація польових днів, демонстраційних показів, публікація брошур та методичних матеріалів і ін. Основна частина послуг і навчальних заходів проводяться на «безкоштовної» основі, тобто витрата на консультаційну діяльність враховуються в ціні на продукцію фірми.

Державні інформаційно-консультаційні служби в розвинутих країнах усі більше усвідомлюють, що комерційні фірми грають важливу роль у наданні консультаційних послуг сільським товаровиробникам. Вони займають значне місце на ринку консультаційних послуг і фактично є конкурентами для державних консалтингових формувань. Тому державні служби практично поставлені перед фактом існування сильного суперника і намагаються більше доповнювати, ніж дублювати функції служб комерційних фірм, пропонуючи ті послуги, що вони можуть забезпечити дешевше або більш високої якості.

 

6. Приватні консультаційні служби

Приватні консультаційні служби - широко поширена у світі модель організації консалтингового формування. Однак у жодній країні формування служби не починалося з організації приватних консалтингових формувань. Історичний досвід показує, що основною причиною виникнення консультаційних служб практично у всіх країнах була криза сільського господарства, коли галузь не здатна самостійно без державної підтримки перейти на ефективний шлях розвитку. І лише після того, як державна інформаційно-консультаційна служба робить свій внесок у стабілізацію економічного стану галузі (а на це, як правило, іде не одне десятиліття), з'являються передумови і необхідність поступового переходу до відшкодування витрат на консультаційні послуги і, можливо, формування приватних консультаційних служб.

Приватні служби мають ті ж переваги і слабкі сторони, що і служби при комерційних фірмах.

Крім того:

· вважається, що поради приватних консультантів більш практичні й ефективні, ніж отримані від державних службовців. Консультації, надані на платній основі, посилюють спрямованість служби на проблеми користувачів і підвищують ефективність взаємовідносин між консультантом і клієнтом. Зворотній зв'язок (товаровиробник - консультант) є більш тісним і дієвим: клієнт, сплачуючи консультаційні послуги, очікує значного ефекту від вкладених засобів і пред'являє законні вимоги до якості наданих послуг. З іншого боку, приватна консультаційна служба цілком залежить від зацікавленості товаровиробників в отриманні послуг і бажанні платити за них. Іншими словами, при даній формі організації служби дуже висока мотивація до максимального задоволення потреб клієнта в якісних послугах;

· у той же час приватні служби віддалені від державних інститутів, що взаємодіють із сільськими товаровиробниками. Їхні зв'язки з наукою, системою управління, громадськими організаціями звичайно не настільки налагоджені, як у державних співробітників;

· нерідко використовується практика, коли приватні консультанти не тільки отримують свою плату за послуги, але і комісійні від продажу продукції, а це вони рекомендували, що створює загрозу їхньої об'єктивності;

· існує точка зору, що стягування плати за послуги знижує доступність сільськогосподарських консультаційних послуг для товаровиробників із низькими прибутками і в зонах ризикованого землеробства.

Приватні консультаційні служби грають важливу роль у розвитку сільського господарства багатьох країн (наприклад, Англії й Уельсу, Нової Зеландії й ін.). Вони дають широкий спектр консультаційних послуг з управління господарством, маркетингу, фінансах і кредитуванню, а також по технологіях виробництва продукції, годівлі сільськогосподарських тварин, ветеринарії і т.д.

Приватне консультаційне агентство ADAS було створено в 1992 році на базі Національної сільськогосподарської консультаційної служби Англії й Уельсу, що існувала протягом декількох десятиліть і забезпечувала фермерів безкоштовними порадами з технічних і науково-дослідних питань.

Основні функції агентства зводилися до наступним:

1). Надання інформаційно-консультаційних послуг:

· Уряду з питань сучасних технічних знань і консультацій; сільському населенню з загальних питань (охорона навколишнього середовища, догляд за худолбою, переробка сільськогосподарської продукції, законодавство, що регулює землекористування, і т.п.) від імені і за рахунок коштів Уряду;

· клієнтам приватного і державного секторів на платній основі;

· Уряду з наукових досліджень, організаціям виробників, що фінансується за рахунок спеціальних зборів по товарних групах.

2). Проведення роботи з державного регулювання відповідно до завдань Уряду.

У момент, коли була введена плата на послуги, ADAS припинив своє існування в якості служби extension у загальноприйнятому значенні цього поняття, тобто служба, що займалася розвитком і сприяла усім фермерам у впровадженні нових технологій і кращих методів ведення господарства. Державна служба пройшла шлях перетворення в організацію, що знаходиться під впливом ринку. Зараз її єдина відповідальність - перед тими, хто готовий платити за її послуги, включаючи Уряд.

ADAS здійснює широкий спектр платних консультаційних, діагностичних, аналітичних і проектувальних послуг для всіх типів сільськогосподарських підприємств Англії й Уельсу. Велика частина цих послуг надається на виконання контрактів, укладених у результаті переговорів, і орієнтованих на потреби конкретних підприємств/господарств. Деякі з видів послуг, такі як проведення лабораторних аналізів, надаються на підставі затверджених розцінок. Після введення плати за послуги спочатку число фермерів, що зверталися за порадами, скоротилося, але потім попитування стал зростати в міру того, як користувачі стали переборювати своє небажання платити, а альтернативні джерела консультаційних послуг, наданих постачальниками сільськогосподарських засобів виробництва, були скорочені в зв'язку з загальним спадом виробництва. По оцінках ADAS, до сьогоднішнього моменту число фермерських господарств, із якими він співробітничає, перевищило рівень, що був до введення платності. 1

Практично аналогічний досвід переведення консалтингового формування із цілком державного фінансування на принцип хоча б часткового відшкодування витрат накопичений і в інших країнах. Дослідження, проведене серед країн-членів ЕС наприкінці 1991 року, підтвердило, що в 14 країнах, де проводилося обстеження, більше половини служб отримували від 20 до 78% фінансування за рахунок стягування плати за свої послуги.

Таким чином, у світовій практиці існує цілий ряд моделей організації інформаційно-консультаційних служб для сільських товаровиробників. Кожна з описаних моделей вимагає наявності відповідних умов для свого розвитку, пов'язаних з історично сформованою ситуацією в країні або регіоні, економічним станом, державною аграрною політикою, традиціями в галузі і т.д. Всі ці умови варто уважно вивчити і мати на увазі при вирішенні питання про вибір моделі для створення служби в країні або регіоні.

 

7. Змішана модель ( на прикладі Запорізької області)

 

Як частка механізму державного управління аграрним сектором економіки, з одного боку, а з іншого — як підприємницька структура, що забезпечує інноваційні перетворення в сільському господарстві, інформаційно-консультаційна служба повинна бути побудована як цілісне формування з чітко визначеними функціональною та органі­заційною структурами, яка, по-перше, охопила б усі об'єкти і суб'єкти інформаційно-консультаційного процесу. По-друге, виключала б паралелізм у роботі її елементів і, навпаки, забезпечувала б їх органічний взаємозв'язок, по-третє, володіла б чітко сфо­рмульованою системою цілеспрямування і функціонування кожного із цих елементів, З огляду на це у Запорізькій області була запропонована трирівнева система організації інформаційно-консультаційної служби, яка представлена у вигляді схеми (рис. 1).

До неї включені:

обласний інформаційно-аналітичний відділ ІАВ як спеціалізований підрозділ управління сільськогосподарської обласної державної адміністрації;

регіональні інформаційно-консультаційні центри (РІКЦ) як госпрозрахункові наукові підрозділи вищих навчальних закладів і науково-дослідних установ;

районні інформаційно-консультаційні пункти (РКП) як структурні підрозділи ре­формованих районних управлінь сільського господарства, або як підрозділи коопе­ративних та інтеграційних об'єднань сільськогосподарських товаровиробників.

Основною рисою запропонованої інформаційно-консультаційної системи як цілісного формування є функціональний, а не адміністративний характер взаємозв'язків, спрямованих виключно на рішення завдань, орієнтованих на кінцевий результат сумісної діяльності.

У рамках трирівневої системи регіональний інформаційно-консультаційний центр виконує специфічну роль: він опосередковує взаємозв'язок між районним інформа­ційно-консультаційним пунктом і обласним ІАВ, забезпечує інформаційний обмін між ними, синтезує в собі окремі елементи їхньої діяльності.

Регіональний ІКЦ трансформує інформаційні потоки, що йдуть як знизу вверх від районного ІКП шляхом їх наукового узагальнення, об'єднання, інтегрування, так і зверху вниз від обласного ІАВ шляхом їх конкретизації з урахуванням специфічних особливостей районів, диференціації, відносного відокремлення.

 

 

Рисунок 1. Функціональна схема інформаційно- консультаційного обслуговування АПК Запорізької області.