Синтетичний та аналітичний облік експортних операцій.

Оподаткування експортних операцій

Основним завданням обліку експортних операцій є:

· формування достовірності інформації про реалізацію експортних товарів;

· своєчасне виявлення та правильне визначення фінансового результату від експорту;

· формування достовірної інформації про стан розрахунків з іноземними покупцями та посередниками;

· формування достовірної інформації про курсові різниці.

Після переходу права власності від продавця до покупця в бухгалтерському обліку дохід від реалізації відображається за дебетом рахунку 362 «Розрахунки з іноземними покупцями» і кредиту рахунку 70 «Доходи від реалізації» з використанням відповідних субрахунків.

Після цієї операції можливе відображення витрат з експортних операцій, а саме списання реалізованих на експорт товарів за дебетом рахунку 90 «Собівартість реалізації» і кредиту рахунків 28 «Товари» або 26 «Готова продукція» за обліковою вартістю.

В процесі реалізації експортної продукції у підприємства виникають комерційні витрати, зокрема такі, як витрати на підготовку товарів до відвантаження, їх перевезення всередині країни та за кордоном, вантажно-розвантажувальні роботи, страхування та зберігання вантажів в дорозі, оплату зборів за митне оформлення вантажів. Такі витрати накопичуються на рахунку 93 «Витрати на збут» з подальшим перенесенням до складу фінансових результатів.

Підставою для обліку експортних товарів та їх руху є оформлені відповідним чином товаросупровідні, транспортні, експедиторські, страхові, складські, розрахункові, митні, претензійно-арбітражні, а також банківські документи.

Визначним принципом облікової політики підприємства, що формує момент реалізації, виступає дата пред’явлення зазначених вище документів покупцеві або пред’явлення їх до уповноваженого банку, отримання грошових коштів, надання покупцем векселя, комерційного кредиту або іншого документу, який гарантує оплату.

Підтвердженням завершення експортної операції є відбитки печатки митниці країни-одержувача на товаросупровідних документах і довідки банку про надходження грошових коштів на рахунок підприємства.

Датою відвантаження (навантаження на борт, відправки або прийняття до перевезення) вважається дата видачі транспортного документу. У випадку видачі декількох транспортних документів (від різних дат або різних портів відвантаження) датою відвантаження визначається дата останнього транспортного документу.

Реалізація експортної продукції і експортних товарів відображається за контрактною вартістю відповідно до базисних умов поставки. При визначенні контрактної вартості враховуються облікова вартість і базисні умови поставки. ПДВ і акцизний податок по експортних товарах в контрактні ціни не включаються. Додатковими елементами контрактної вартості експортної продукції і експортних товарів є мито, митні збори і транспортні витрати залежно від базисних умов поставки.

Одночасно з реалізацією в бухгалтерському обліку відображається списання первісної вартості реалізованих експортних товарів (собівартості експортної продукції) і накладних витрат, пов’язаних з цією операцією (мито, митний збір, транспортні витрати).

У випадку, якщо за договором не надійшла оплата чи не був відвантажений товар, виникає дебіторська чи кредиторська заборгованість, що у свою чергу повинна бути перерахована при її погашенні, а якщо до моменту погашення наступив кінець звітного періоду, то перерахування здійснюється за курсом на останній день періоду.

Оскільки курс іноземної валюти піддається коливанню, підприємство змушене робити перерахунки заборгованості з відображенням виниклих курсових різниць в обліку.

Отримана іноземна валюта, як оплата за товари (роботи, послуги), зараховується на валютний рахунок 312. Основним валютним обмеженням при здійсненні експортних операцій є регламентація термінів повернення валютного виторгу.