Надання допомоги потерпілим на пожежі
Під час пожежі людина може отримати:
- опіки;
- отруєння продуктами горіння;
- механічні травм (переломи, поранення, тощо).
Опік шкіри - це видозміна клітин тіла в наслідок термічної дії полум’я. В залежності від наслідків опіки підрозділяються на 4 ступені:
Перший ступінь – почервоніння локальної ділянки шкіри;
Другий ступінь – поява пухирів на шкірі;
Третій ступінь – відмирання тканин тіла на окремих його ділянках;
Четвертий ступінь – обвуглення тіла на всю його товщу до кісток.
При опіках відбуваються біологічні зміни як у місці ураження, так і в усьому організмі людини, що супроводжується опіковим шоком. При цьому важливе значення має площа ураження.
Площа опіку визначається за “формулою дев’ятки”:
– проща голови і рук – становлять по 9% від площі всього тіла;
– спина, ноги, передня частина тулуба – по 18% від площі всього тіла;
– площа долоні – 1% від площі всього тіла.
Так, при опіках 1 ступеню понад 30 % шкіри – настає опіковий шок, а при опіках 2-4 ступенів, він може настати при ураженні лише 10 % поверхні тіла.
При первинному шоку - потерпілий різко збуджений, але згодом у нього настає загальмованість, знижується дихання та пульс. А вторинний шок розвивається через 1-2 доби після опіку.
При опіках відбувається велика втрата рідини, та розпад білків, що приводить до всмоктування токсинів, та загального отруєння ними організму людини.
У дітей опіковий шок та отруєння організму настає при опіку 3-5 % поверхні тіла.
При наданні першої допомоги потрібно якомога швидше звільнити потерпілих від тліючого одягу. Якщо тканина прилипає до тіла, то слід розрізати одяг ножицями, залишаючи прилиплі ділянки незайманими.
При опіках 1 і 2 ступенів, обпечену поверхню слід охолодити під проточною водою на протязі 15-20 хвилин. При цьому відбувається звуження судин, і пухирі не виникають. Таку ж дію має і пов'язка, зволожена розчином марганцю.
При опіках 3 і 4 ступеню слід накласти асептичну пов'язку, та якомога швидше доставити потерпілого до лікарні.
Для зниження болю та пом'якшення шоку, потерпілому слід дати анальгін та аспірин, максимально утеплити його, та забезпечити йому спокій.
При значних опіках рук і ніг поверх стерильної пов'язки необхідно накласти шину.
При опіках НЕДОПУСТИМО:
– змащувати шкіру жирами, мазями, спиртом;
– розкривати пухирі;
– видаляти з рани інородні тіла.
Вся подальша допомога потерпілому надається в лікарні.
Отруєння потерпілого продуктами горіння - відбувається в результаті перебування його в задимленому приміщенні. При цьому у нього порушується діяльність центральної нервової, та серцево-судинної систем.
У потерпілого розпочинається головна біль, нудота, блювота, слабкість, запаморочення, підвищене серцебиття.
При пожежі найнебезпечнішим є отруєння окисом вуглецю (СО) - чадним газом. Цей газ легко проникає до крові через легені, і взаємодіє з гемоглобіном. Відбувається погіршення забезпечення організму киснем, що призводить до розвитку кисневої недостатності – гіпоксії.
Головний симптом отруєння чадним газом - непритомність.
Ураження чадним газом поділяється на 3 ступені:
Легкий ступінь - людина знаходиться у свідомому стані, або втрачає свідомість на нетривалий час. При цьому вона відчуває шум у вухах, пульсацію венозних судин, спрагу, головний біль та жах;
Середній ступінь - людина втрачає свідомість на більш тривалий час і повертається до свідомості лише на свіжому повітрі. У неї спостерігається психомоторне збудження, неадекватна поведінка, почервоніння обличчя та підвищення температури тіла до 38-400 С.
Тяжкий ступінь - коли вміст чадного газу у крові людини досягає до 60-80%, що призводить до тривалої непритомності, порушення дихання (воно стає прискореним та поверхневим). Шкіра людини стає блідо-синього кольору, та проходить мимовільне випорожнення кишечнику і сечовика.
При отруєні чадним газом потерпілого необхідно винести на свіже повітря і піднести до їх носу ватку, змочену нашатирним спиртом, а при необхідності зробити штучне дихання. Потім якомога швидше доставити в лікарню.
При механічних травмах необхідно зупинити кровотечу накладанням тугої пов'язки або джгута.
При артеріальнім ушкоджені – кров б'є струменем і має яскраво-червоний колір. Для зупинки кровотечі на рану накладається туга пов'язка, а судини перетягуються джгутом або натиском пальців вище місця ушкодження.
При венозній кровотечі – кров повільно витікає із рани і має темно-вишневий колір. Для зупинки кровотечі необхідна туга пов'язка, джгут, або пальцеве натиснення на судину нижче рани.
Пам'ятайте, що при накладанні джгута може відбутися відмирання тканини тіла, тому джгут не можна тримати більше ніж 2 години.
При переломах необхідно накласти шину і зафіксувати кінцівку в тому положенні, в якому вона виявилася після травми.
При перелому хребта або тазу, потерпілого необхідно покласти животом на тверду поверхню щита або дошки.
При вивиху суглоба недопустимо смикати за кінцівки рук чи ніг, намагаючись його вправити на місце, Вправлення вивихів – це складна медична процедура, і її повинні здійснювати лише медичні працівники.
Після надання допомоги, потерпілого необхідно направити до лікарні.