Аналіз витрат і результативності

Аналіз витрат і вигод.

При їх оцінці потрібно проаналізувати якою ціною досягнуто результату. Оскільки при оцінці ЗП важко звести витрати і вигоди до матеріального чинника, то замість грошового виразу їх співвідношення застосовують міркування про вірогідний виграш чи програш у порівнянні з іншими альтернативами .

Розглянемо суть цього аналізу на прикладі запровадження візового режиму Словаччини з Україною в 2000р.

При оцінці ефективності застосовується запозичений з економічної науки критерій Калдора-Хіжка, який визначає що поліпшення становища однієї з сторін дозволить, згодом, компенсувати втрати і покращити становище невдах (це модифікований варіант критерію соціального забезпечення, відомого під назвою оптимальність за Паретто. По ньому зміна доцільна, якщо вона покращує економічне становеще принаймні однієї осби і не погіршує становище жодної іншої).

Аналіз витрат і вигод спрямований на допомогу ОПР у виборі серед взаємно несумісних альтернатив.

Він спрямований на порівняння різних альтернативних програм для досягнення даної мети з найменшими витратами. Цей аналіз виходить з того, що ЗП з найменшими витратами – найкраща альтернатива. Його можна застосовувати і у зворотньому порядку, припускаючи фіксованість бюджетних асигнувань і вибираючи альтернативи, які забезпечили б найвищий ступінь досягнення цілей, тобто найбільшого вибуху від долара. Наприклад, до 1993р. українське посольство в Канаді орендувало приміщення, оскільки кошти для купівлі свого не було, а Росія відмовлялась повернути Україні її частку в дипломатичному комплексі колишнього СРСР. Однак коштів на оренду теж не вистачало. Тому вирішено було придбати приміщення для амбасади. Аналізуючи можливі витрати, тодішній посол Л.Лук’яненко вирішив звернутись по допомогу до діаспори, а не брати кредит на купівлю. Як наслідок – діаспора придбала й подарувала Україні особняк у престижному районі Оттави, що не лише дозволило розмістити там посольство, а й сприяло зростанню авторитету Україні в Канаді.

Підводячи, підсумки по темі, можна зробити висновок, що незважаючи на різні підходи до оцінювання ЗП, воно дозволяє ОПР зробити вибір між альтернативами з врахуванням обмежених ресурсів. Воно робить кілька важливих внесків у політичний процес, навіть якщо не може змінити його:

аналіз може задовільнити потребу в інформації, необхідній для прийняття рішення;

може спонукати до розгляду витрат і вигод, що міг би потонути в риториці та корисливих інтерасах, а також з’ясувати набір альтернатив;

раціональний аналіз у поєднанні з емпіричними (біхевіористичними ) методами спонукає до ясності політичних аргументів у вигляді даних, гіпотез і висновків, що допомагають критиці й виправленню ЗП.

Загалом ці методи допомагають осмислити проблему та ухвалити раціональне рішення. Як відзначають американські й канадські дослідники (Л.А.Пал, Гоксворд, Карлей...) суттєвими складовими доброго осмислення – це розсудлива оцінка, інтуіція і здоровий глузд, а результати доброго мислення – це свіжі, проникливі ідеї. Разом з тим, як підкреслюють Бен і Волпел (США) ”оскільки жоден аналіз ніколи не може бути повним, рішення про те, що брати до уваги, а чим нехтувати, залежить від ряду особистих суб’єктивних суджень, то ухвалення рішення в найкращому випадку слід вважати творчим процесом відкриття.”