Історія виникнення і сфера застосування технічного аналізу

Тема 2Методи технічного аналізу

Під графічними методами розуміють ті методи, в яких для прогнозування використовуються наочні зображення рухів рин­ку. Подібні методи розрізняються залежно від того, на графіку якого типу вони будуються.

Наприклад, класичні фігури будуються на лінійних або гістограмних чартах. А особливі способи побудови цінових графі­ків (японські свічі та хрестики-нулики) стали основою розвитку окремих рукавів прогнозування.

Аналіз і прогноз зміни стану товарних і ф'ючерсних ринків здійснюються з використанням графіків руху ринку за попередні періоди.

При біржовій торгівлі під терміном «рух ринку» розуміють зміну трьох основних його індикаторів: ціни, обсягу і відкритого інтересу.

Ціною може бути як дійсна ціна товару на біржі, так і зна­чення валютних та інших індексів.

Обсяг торгівлі - загальна кількість укладених контрактів за певний проміжок часу, наприклад, за торговий день.

Відкритий інтерес - кількість позицій, не закритих на кі­нець торгового дня.

Для побудови точного прогнозу руху ринку бажано мати всі три індикатори, але головний із них - ціна.

Аналіз ринку та його прогнозування звичайно здійснюються з використанням максимальної кількості доступних індикато­рів, в ідеалі - усіх трьох.

Прогнозування ринків базується на трьох аксіомах, запро­понованих його засновником Джоном Мерфі.

Аксіома 1. Ринок враховує всі навколишні події. Це твер­дження є основою технічного аналізу. Зміст аксіоми полягає в тому, що кожний чинник, який впливає на ціну (наприклад, ринкову ціну товару), - економічний, політичний, психологіч­ний - заздалегідь врахований і відбитий на її графіку. Тому вивчення графіків цін - обов'язкова умова прогнозування. На підміну від фундаментального аналізу, який стверджує, що коли попит перевищує пропозицію, то ціна на товар зростає, техніч­ний аналіз робить висновок «навпаки»: якщо ціна на товар зро­стає, то й попит перевищує пропозицію.

Аксіома 2. Ціни рухаються спрямовано. Це припущення стало основою для створення всіх методик технічного аналізу та екст­раполяційного прогнозування і появи терміна «тренд».

Під трендом розуміється характеристика закономірного руху в часі розглянутого показника об'єкта прогнозування, який до невної міри вільний від випадкових впливів. Тренд - це тривала тенденція зміни економічних показників. При розробці моделей прогнозування тренд є складовою прогнозованого тимчасового ряду, на яку вже накладаються інші складові. Результат при цьому пов'язується з часом винятково.

Під тенденцією розвитку розуміється деякий його загаль­ний напрямок, довгострокова еволюція. Як правило, тенденцію прагнуть подати у вигляді більш-менш похилої траєкторії.

Головним завданням методів технічного аналізу та екстрапо­ляційних методів прогнозування є саме визначення трендів та їх характеристик від моменту виникнення до припинення дії.

Існують три типи трендів (рис. 4.1а,б,в):

А. Бичачий — рух ціни вгору. Б. Ведмежий - рух ціни вниз. В. Бічний - ціна практично не рухається.

Зрозуміло, що всі три типи трендів зустрічаються в чистому вигляді дуже рідко, оскільки руху «по прямій» на ціновому гра­фіку практично не буває. Тому можна дати визначення бичачого тренду як такого, за якого рух ціни вгору переважає, тобто біль­ший за величину руху вниз. При ведмежому тренді домінуючим

Реальний рух ціни Загальний напрямок руху ціни

буде рух ціни вниз. При бічному ж тренді коливання ціни порівняно з попередніми рухами вгору чи вниз дуже незначне.

На практиці часто використовується термін «трендові рин­ки», при цьому мається на увазі, що ціна різко рухається вгору чи вниз, тобто в бичачому чи ведмежому напрямку. При цьому «бічний» напрямок вважається «безтрендовим».

Аксіома 3. Історія повторюється. Це природно й очевидно. Відбувається це тому, що протягом століть людська психологія у своїй основі залишається незмінною.. Технічний аналіз ринків наймається прогнозуванням ціни та ринку, які встановлюються людьми. Адже головний «рушій» цін - емоційний настрій соціа­льних мас.

Опонентами використання методів екстраполяційного прогно­зування для аналізу руху ринку в 60-ті XX ст. роки була ство­рена так звана теорія «випадкових подій». Ця теорія говорить про те, що зміна ціни хаотична і ні на чому не грунтується; цінова історія не може допомогти в прогнозуванні, тренди за цією теорією взагалі не існують.