Система і функції управління у сфері використання і охорони земель.
Функції управління — це види (напрями) діяльності, яку здійснюють уповноважені органи щодо забезпечення організації раціонального й ефективного використання та охорони земель.
У юридичній літературі на різних етапах розвитку та становлення земельного законодавства по-різному визначали та формулювали відповідні функції управління у зазначеній галузі. Зокрема, в старих радянських підручниках «Земельное право» до основних функцій державного управління земельним фондом зазвичай були віднесені:
• визначення цільового призначення земель та переведення їх з однієї категорії до іншої;
• надання та вилучення земель;
• земельний облік;
• землеустрій;
• державний контроль за використанням земель;
• земельні спори.
В 1981 р. автори підручника «Советское земельное право» за редакцією B.C. Шелестова до функцій управління єдиним державним земельним фондом віднесли:
• облік земель і реєстрацію землекористування;
• планування використання земель;
• проведення землеустрою і планування земель населених пунктів;
• контроль за використанням земель;
• вирішення земельних спорів.
В 1986 р. в підручнику «Советское земельное право» за редакцією В. П. Балезіна та М. І. Краснова, функціями управління земельним фондом визначено такі:
• ведення державного земельного кадастру;
• планування використання та охорони земель;
• розподіл та перерозподіл земель;
• відновлення земельних ресурсів;
• державний землеустрій;
• державний контроль за використанням та охороною земель;
• вирішення земельних спорів.
Тобто, крім відомих з'явилася нова функція управління земельним фондом — відновлення земельних ресурсів.
Таким чином, поступово з'явилися нові функції управління земельним фондом (планування, реєстрація), деякі функції перестали розглядатися як такі (надання та вилучен-ня земель, визначення цільового призначення земель), а інші (облік земель, землеустрій, контроль, вирішення земельних спорів) залишилися незмінними.
На сучасному етапі розвитку земельного законодавства, особливо з прийняттям нового Земельного кодексу України, функції управління землями набули нового забарвлення та змісту. Вони передбачають необхідність всілякої підтримки розвитку ринкових відносин в агропромисловому комплексі України, побудови приватноправових засад використання земель країни з безумовним та обов'язковим здійсненням державного публічно-правового впливу на процес експлуатації земель та їх охорони.
Згідно Земельного кодексу України до функцій управління у галузі використання та охорони земель необхідно віднести:
• встановлення та зміну меж адміністративно-територіальних утворень;
• планування використання земель;
• землеустрій;
• контроль за використанням та охороною земель;
• моніторинг земель;
• ведення державного земельного кадастру;
• економічне стимулювання раціонального використання та охорони земель;
• відшкодування втрат сільськогосподарського та лісогосподарського виробництва.
Основними принципами земельних відносин в Україні, які визначені в Земельному кодексі України, визначено:
а) ефективне використання землі та адаптація його до умов ринкової економіки;
б) поєднання особливостей використання землі як територіального базису, природного ресурсу й основного засобу виробництва, охорона земель;
в) забезпечення рівності права власності на землю громадян, юридичних осіб, територіальних громад сіл, селищ, міст, регіонів та держави;
г) недопущення втручання держави в діяльність громадян, юридичних осіб та органів місцевого самоврядування щодо володіння, користування й розпорядження землею, крім випадків, передбачених законом;
ґ) здійснення управління земельними ділянками незалежно від форми власності на землю з метою забезпечення безпечних умов життя населення;
д) забезпечення державних гарантій прав на землю і суворого їх захисту та ін.