Людська свідомість має певні біологічні передумови.

Походження свідомості, її соціально-практична суть і основні властивості.

Свідомість - це пов'язана з діяльністю мозку здатність людини відображати і відтворювати світ в ідеальній формі, здатність цілеспрямовано, творчо, активно відображати дійсність і перетворювати її в своїх інтересах.

Немає об'єкта пізнання складнішого, ніж людська свідомість. Проблеми природи свідомості, її походження, витоків і суті людського духу містять у собі багато таємничого. Свідомість є предметом вивчення не тільки філософії, але й соціології, психології, фізіології, генетики, медицини. Йдуть дискусії, висуваються гіпотези, але відповідей щодо багатьох найважливіших питань, пов'язаних із свідомістю, ще немає. За висловом одного з філософів, «свідомість є щось таке, про що ми як люди знаємо все, а як учені не знаємо нічого» (М. Мамардашвілі). Це, звичайно ж, перебільшення: багато чого про свідомість вчені все ж таки знають.

Зупинимося на тому, що сьогодні можна сказати про свідомість з достатньо високим ступенем достовірності.

Згідно з концепцією відображення, передумови свідомості закладені в самому фундаменті матерії. Всій матерії притаманна властивість, яка подібна до свідомості, але яка ще не є нею, - це властивість відображення.

Відображення є здатністю однієї матеріальної системи фіксувати, відтворювати особливості іншої матеріальної системи при взаємодії з нею.

Властивість відображення виявляє себе на всіх рівнях матерії. Психіка тварин, наприклад, яка виникає внаслідок біологічної еволюції, є однією з форм відображення. Психіка є способом взаємодії живої істоти з безпосереднім середовищем, відображенням і переживання нею життєвого процесу.

Психічне життя властиве і людям, і тваринам. І психіка тварини, і психіка людини має багато спільного, наприклад - єдину фізіологічну основу, а саме - діяльність центральної нервової системи з її безумовними і умовними рефлексами, що складають першу сигнальну систему. Але у тварин не виникло свідомості. Свідомість є не просто формою психічного відображення, а його вищою формою.

Свідомість нерозривно пов'язана з мозком.Нервові процеси головного мозку служать матеріальними носіями свідомості. Тривалий шлях еволюції відображення завершився оформленням головного мозку з його безмежним потенціалом можливостей.

Головний мозок людини є найвищим рівнем структурної організації живої матерії, неперевершеною формою в світі біологічного. Сучасні фізіологи стверджують, що мозок людини за своєю організацією - система, не менш складна за Всесвіт з його фізичними характеристиками.

Щодо окремих властивостей мозку, то у XX столітті стала, наприклад, відома складна спеціалізація мозкових структур, зокрема - асиметрія правої і лівої півкуль нашого мозку. Так, ліва - «мовна», «логіко-раціональна» півкуля «відповідальна» за пізнавальну складову нашої свідомості, за всі види речової діяльності, включаючи розуміння мови. Вона також забезпечує процеси читання і письма, здійснення обчислювальних операцій. Права півкуля не тільки контролює орієнтування у власному тілі, у зовнішньому просторі, забезпечує правильну координацію, але й «відповідає» за чуттєво-образне сприйняття світу, за емоційну компоненту свідомості.