Класифікація джерел АП.

Джерела АП можна класифікувати за різними ознаками:

За юридичною силою - закони, підзаконні акти, локальні акти.

За суб'єктним складом учасників правовідносин - законодавство про с/г кооперацію, про державні та комунальні с/г підприємства, про господарські товариства, про ФГ тощо.

За силою впливу на регулювання суспільних відносин- імперативні (точно визначаються права та обов'язки суб'єктів права), та диспозитивні (діють в разі, якщо сторони правовідносин не встановили свої права та обов'язки шляхом узгодження), санкціоновані (норми Статуту набирають чинності лише після державної реєстрації суб’єкта), рекомендаційні.

За ступенем врахування специфіки аграрних правовідносин- уніфіковані та диференційовані. Особливістю уніфікованих законодавчих актів є те, що вони спрямовані одразу на багатьох суб'єктів, проголошують і закріплюють принципи, які знаходяться в основі правового становища та правового регулювання їх діяльності. Диференційовані характеризуються певною конкретністю, вони визначають правовий статус та правове регулювання діяльності саме аграрних товаровиробників, права та обов'язки працівників с/г. Це специфічні с/г нормативні акти.

За обсягом волі, закріпленої в нормативному акті - на загальноаграрні, розраховані на відносини з іншими суб'єктами і внутрішньогосподарські, які регламентують внутрішні взаємовідносини між структурними підрозділами підприємства, органами управління тощо.