Сучасний стан та проблеми інформаційного забезпечення в Україні
Властивості інформації в організації природоохоронної організації.
Різновиди роботи з інформацією в організації природоохоронної діяльності.
Операції та процедури інформаційних технологій
Сучасний стан та проблеми інформаційного забезпечення в Україні.
Властивості інформації в організації природоохоронної організації.
Тема 1. Інформація та інформаційні технології в організації природоохоронної діяльності
3. Зміст інформаційних технологій та їх рівні.
Інформація є динамічним об'єктом, який утворюються у момент взаємодії об'єктивних даних і суб'єктивних методів. Характерною особливістю інформації, що відрізняє її від інших об'єктів природи і суспільства, є дуалізм: на властивості інформації впливають як властивості даних, що становлять її змістовну частину, так і властивості методів, що взаємодіють з даними в ході інформаційного процесу. Після закінчення процесу властивості інформації переносяться на властивості нових даних. У зв'язку з цим властивості методів можуть переходити на властивості даних.
Інформація має різноманітні властивості. З погляду її використання в екології та охороні навколишнього природного середовища найважливішими вважаються наступні: об'єктивність, повнота, достовірність, адекватність, доступність й актуальність інформації.
Так як питання екології та охорони навколишнього природного середовища стосуються майже усіх аспектів життя суспільства, то класифікація екологічної інформації багато в чому може відповідати загальноприйнятому підходу до визначення видів інформації. З урахуванням цього до видів екологічної інформації належить:
- інформація про діяльність державних законодавчих, виконавчих, правових органів влади та органів регіонального державного управління у сфері екології;
- міжнародна інформація;
- правова інформація;
- інформація спеціально уповноважених органів у галузі природоохоронної діяльності;
- інформація міністерств, що реалізують природокористування у відповідних їм сферах;
- інформація про природоохоронну діяльність підприємств, організацій, установ;
- статистична інформація;
- масова інформація;
- соціологічна інформація;
- науково-технічна інформація та ін.
У галузі інформації для прийняття рішень по охороні довкілля та раціонального природокористування в Україні є ряд проблем як технічного так і організаційного характеру. До першої належить старе обладнання, недостатньо розвинута інфраструктура, а до другої - слабка координація між міністерствами, відомствами, відсутність економічних стимулів по обміну інформацією, логічна несумісність стандартів та інше. Пріоритетами в галузі екологічних інформаційних систем в Україні є:
- розвиток інфраструктури (мережі, бази та банки даних);
- забезпечення доступності даних (метаінформація, он-лайн);
- впровадження у практику геоінформаційних систем;
- інтеграція існуючих відомчих систем;
- міжнародне співробітництво України в галузі екологічних інформаційних систем з міжнародними організаціями (UNEP, ОЕСD, ТАSІS).
Вирішенню проблем комунікації у галузі екології та охорони довкілля, як і багатьох інших, що стосуються сфер людської діяльності, може сприяти упровадження технології відкритих інформаційних систем. Ця технологія дозволяє створити єдиний інформаційних простір не тільки у рамках однієї країни, а й усього світу.
Єдиний інформаційний простір складається із таких головних компонентів:
- інформаційних ресурсів, що містять дані, відомості та знання, які зафіксовані на відповідних носіях;
- організаційних структур, які забезпечують функціонування та розвиток єдиного інформаційного простору, у тому числі збір, обробку, збереження та розповсюдження інформації;
-г- засобів інформаційної взаємодії, у тому числі програмно-технічних засобів і організаційно-нормативних документів, які забезпечують доступ до інформаційних ресурсів на основі відповідних інформаційних технологій.
3. Зміст інформаційних технологій та їх рівні.
Особливим видом інформаційних ресурсів є інформаційні технології. Інформаційні технології - машинні засоби розробки, зберігання, передачі, використання інформації у вигляді знань. На відміну від виробничих чи енерготвірних технологій, інформаційні належать до соціальних технологій, які утворюють знання. Ці технології виступили новим засобом перетворення знань в інформаційні ресурси суспільства, його новим фактором руху.
Інформаційні технології в залежності від ступеня розвитку, можливостей та призначення підрозділяють на три рівні: зберігачі, раціоналізуючі та творчі.
Зберігаючі інформаційні технології економлять працю, матеріальні, фінансові ресурси та час, але не міняють стан рівня функціонування самого об'єкту (підприємства, установи, робітника).
Раціоналізуючі технології відрізняються великою складністю та різноманітністю функцій і охоплюють не тільки стадію зв'язку, але й в певній мірі стадії використання відомостей в системі споживачаЂ.
Творчі технології відрізняються особливостями комп'ютерних систем, що реалізують творчі інформаційні технології. По-перше, ці технології переробляють та використовують семантичну, змістовну інформацію. По-друге, вони охоплюють весь інформаційний цикл - від матеріально-еиергетичних витрат та витрат праці на розробку ресурсу до закінчення його використання для перетворення об'єкту в новий цільовий стан