О с н о в н і з а д а ч і о ц і н к и р о д о в и щ а.

ГЕОЛОГО-ЕКОНОМІЧНА ОЦІНКА РОДОВИЩ КОРИСНИХ КОПАЛИН.

4.1 З а г а л ь н і п о л о ж е н н яНайважливішими параметрами оцінки є масштаб родовища, якість руди, географо-економічні, інженерно-геологічні, гірничотехнічні та гідрогеологічні умови його експлуатації. Але це лише один бік геолого-економічної оцінки. Не менш важливо знати умови, способи і системи розробки родовища, збагачення і переробки сировини. Сукупний розгляд цих чинників дозволяє визначити техніко-економічні показники родовища: річна продуктивність, обсяг капіталовкладень, собівартість видобутку і переробки, рентабельність. Залежно від забезпеченості сучасної і перспективної потреби у сировині, а також від економічного вигашу від експлуатації, намічаються темпи, терміни та обсяги його освоєння.

Для того, щоб підрахувати запаси, необхідно спочатку встановити, які руди слід віднести до промислових. А які до непромислових у даних умовах. Для цього слід обґрунтувати вимоги промисловості до якості мінеральної сировини та гірничо-геологічним параметрам кожного конкретного родовища. Обґрунтування таких вимог (кондицій) являється найважливішим елементом геолого-економічної оцінки родовища.

Найважливіші показники кондицій, такі, як мінімальний промисловий вміст, бортовий вміст, мінімальна потужність рудних тіл, мінімальний коефіцієнт рудоносності, максимальний коефіцієнт розкриття, максимальна потужність порожніх і некондиційних прошарків, що включаються до підрахунку запасів, не тільки взаємозв’язані, але й безпосередньо впливають на кількість запасів, якість руди і економіку експлуатації родовища. Змінення одного з них неминуче впливає на інші показники.

Відомо, що продуктивність гірничорудного підприємства у значному ступені залежить від масштабу родовища, на базі якого воно будується. У загальному випадку, чім більше запаси мінеральної сировини, тим вище продуктивність підприємства.

Основні задачі геолого-економічної оцінки зводяться до наступного:

1. Оцінка родовищ та рудовиявів на всіх стадіях їх дослідження, відбраківка непромислових, вибір найбільш перспективних родовищ для постановки подальших геологорозвідувальних робіт.

2. Визначення ефективності геологорозвідувальних робіт з метою оптимального планування їх обсягів і структури, яке забезпечить сорозмірний і максимально ефективний розвиток окремих галузей та в цілому держави.

3. Визначення економічної ефективності геологорозвідувальних робіт по окремих регіонах, геологічних структурах та комплексах порід з метою підвищення їх ефективності.

4. Вибір родовища для першочергового промислового освоєння, визначення темпів і термінів їх дослідження і розробки, оптимальної структури рудника.

5. Оцінка мінеральної сировини з метою визначення оптимального співвідношення витрат на експлуатацію родовища та охорону навколишнього середовища, а також збитків від втрат корисної копалини у процесі видобутку, збагачення та металургійної переробки.

4.3. П р и н ц и п и о ц і н к и р о д о в и щ а.Найважливішими принципами геолого-економічної оцінки родовищ корисних копалин являються: 1) максимальне задовільнення потреб держави у мінеральній сировині; 2) послідовне наближення до більш повного і достовірного визначення оціночних показників; 3) повне і комплексне використання надр; 4) мінімальні необхідні витрати на виробництво мінеральної сировини; 5) охорона природи.

1. М а к с и м а л ь н е з а д о в і л ь н е н н я п о т р е б д е р ж а в и у м і н е р а л ь н і й с и р о в и н і. Геолого-економічна оцінка завжди має відносний і тимчасовий характер. Позитивна або негативна оцінка кожного конкретного родовища у певний відрізок часу залежить, з одного боку, від потреб промисловості у даній сировині та, з іншого – від стану мінерально-сировинної бази (балансу розвіданих і підготовлених до експлуатації запасів). Збільшення потреби у загальному випадку приводе до необхідності промислового освоєння все гірших родовищ (explain – new technical progress, example Czechia uranium, Ore mountains etc.)

2. П о с л і д о в н е н а б л и ж е н н я д о б і л ь ш п о в н о г о і д о с т о в і р н о г о в и з н а ч е н н я о ц і н о ч н и х п о к а з н и к і в. При геолого-економічній оцінці виходять з необхідності стадійності вивчення родовищ. Показники оцінки на всіх стадіях одні і ті ж, змінюється лише їх призначення, повнота, ступінь детальності та достовірності.

Точність показників, наприклад, на стадії детальної розвідки повинна забезпечувати будівництво копальні (правильний вибір структури гірничорудного підприємства, спосіб і систему розробки, шихтовку руди, кількість і потужність обладнання і т.д.) та оперативне планування експлуатації(обсяг робіт по розкриттю («вскриші»), видобуток руди, збагачення, випуск концентратів, витрата матеріалів тощо).

Точність оціночних показників залежить перш за все від достовірності геологічних спостережень, надійності розшифровки структури родовища, умов залягання, морфології і внутрішньої будови рудних тіл, визначення мінерального і речовинного складу руд, показності технологічних властивостей.

Від однієї стадії до іншої уявлення про родовище поповнюються і уточнюються, відповідно корегуються і всі розрахунки. Саме в цьому і полягає сенс принципу послідовного наближення до більш повного і достовірного визначення оціночних показників. Таким чином, методика і показники оцінки на всіх стадіях дослідження родовища одні і ті ж самі. Спроба диференціювати їх безглузда і невиправдана.

3. П о в н е і к о м п л е к с н е в и к о р и с т а н н я н а д р. Цей принцип виходить з невідновлюваності мінеральної сировини, обмеженості її запасів у надрах та, відповідно, необхідності берегти її. По деяким видам сировини виникає загроза виснаження надр. Комплексне використання родовищ є потужних засобом концентрації гірничої промисловості, значного зменшення капітальних витрат, економії витрат праці, часу та коштів на розвідку і видобуток мінеральної сировини (explain).

4. М і н і м а л ь н і н е о б х і д н і в и т р а т и н а в и р о б н и ц т в о м і н е р а л ь н о ї с и р о в и н и. Витрати на отримання продукції гірничорудного підприємства не повинні перевищувати певного рівня, припустимого в теперішній час. Необхідний рівень витрат визначається співвідношенням балансу запасів мінеральної сировини та потреб у ній різних галузей промисловості. Критерієм необхідних витрат на виробництво мінеральної сировини є оптові ціни промисловості. Оптові ціни промисловості обґрунтовані середньо галузевою собівартістю мінеральної сировини та нормативною рентабельністю. (It is special conversation).

5. О х о р о н а п р и р о д и. Інтенсивний розвиток світової гірничої і металургійної промисловості на фоні росту народонаселення приводить до значного порушення навколишнього природного середовища: забруднення водойм, атмосфери, ґрунтів, знищення лісів, сільськогосподарських угідь, ландшафтів, об’єктів геологічної спадщини, порушення водного режиму, екологічної рівноваги, змінення клімату та інших основ існування людства. Розвідка, розробка і переробка корисних копалин повинні здійснюватися за умов мінімальної шкоди навколишньому природному середовищу (explain).

4.4. В и х і д н і д а н і т а п о с л і д о в н і с т ь о п е р а ц і й п р и о ц і н ц і р о д о в и щ.Вихідні дані, які визначають оцінку родовища, об’єднуються у наступні групи: географо-економічні, планові та геологічні.

Географо-економічні чинники включають географічне положення родовища, клімат, рельєф і освоєність родовища, наявність промислових підприємств, чисельність населення, транспортні умови району, забезпеченість електроенергією, водними ресурсами, можливих споживачів мінеральних ресурсів, необхідність та обсяг будівництва доріг (explain every factor).

Планові чинники включають стан балансу запасів, перспективи його змінення, потреби промисловості у мінеральній сировині, перспективи розвитку окремих галузей промисловості, перспективи розвитку технології розробки родовищ, збагачення і використання мінеральної сировини, оборонне значення деяких видів мінеральної сировини та інше.

Геологічні чинники являються основою оцінки родовищ на будь-якій стадії їх вивчення. До них відносяться структура родовищ, рудних полів та районів, закономірності розподілу у їх межах корисних копалин, геоморфологічні особливості районів найбільш важливі для розсипищ золота, олова; умови залягання рудних тіл і зон, їх морфологія, розміри, , потужність, внутрішня будова, запаси та перспективи їх приросту, тектоніка родовища; закономірності розподілу корисних і шкідливих компонентів і багато іншого.

Надійність оцінки залежить від точності, достовірності і повноти дослідження цих чинників.