Перша ялинка
Випав сніг
Яблунька
Струмок
Біжить по вулиці струмок.
Навколо сніг прив′яв та змок.
- Весна прийшла! Весна прийшла! –
дзвенить, плескочеться струмок.
Чорніє й тане білий сніг.
Густий туман на землю ліг.
Біжить струмок, плющить струмок,
щоб змить останній талий сніг.
І вже відкрита вся земля,
водою вмиті всі поля,
всміхається, вбирається
травою й квітами земля.
Веселі та щасливі ми
весну стрічаєм співами.
Дзвенить струмок, біжить струмок
потоками бурхливими.
Навесні, напровесні
В нашому садку
Ми посадим яблуньку,
Гарну та струнку.
Ми маленьку яблуньку
Поливаємо,
Ще й веселу пісеньку
Заспіваємо.
Рости, рости, яблунько,
Підростай!
Квітни, квітни, яблунько,
Розцвітай!
Облітайте, квітоньки
Запашні!
Поспівайте, яблучка
Наливні!
А вітри-розбійники
Грізно заревуть,
Поламають гіллячко,
Білий цвіт зірвуть.
Нічого від яблуньки
Не зостанеться,
І нікому яблучок
Не дістанеться!
Рятувати яблуньку
Біжимо,
Ми її пошкодити
Не дамо!
Геть, вітри-розбійники,
Не шуміть,
Нашу любу яблуньку
Не ломіть!
А зайці-розбійники
З лісу плиг та плиг!
Обгризуть всю яблуньку
З голови до ніг.
Нічого від яблуньки
Не зостанеться,
І нікому яблучок
Не дістанеться!
Рятувати яблуньку
Біжимо,
Ми її пошкодити
Не дамо!
Геть, зайці-розбійники,
Не скачіть,
Нашу любу яблуньку
Не гризіть!
За весною йде до нас
Літо золоте.
Під промінням сонячним
Яблунька росте,
А ми нашу яблуньку
Доглядаємо,
Соковитих яблучок
Дожидаємо.
Росла, росла яблунька,
Підросла.
Квітла-квітла яблунька,
Відцвіла.
Де біліли квітоньки
Навесні —
Вже поспіли яблучка
Наливні.
Вдягнувшись тепліше,
Морозяним ранком
Мариночка вийшла
І стала на ґанку.
— Як гарно навколо!
Все вкрилось кругом
Пухнастим та чистим
Блискучим сніжком.
У білому вбранні
Зелені ялини.
Під сніг, як під ковдру,
Сховались рослини,
Щоб їх не дістали
Морози страшні,
Щоб взимку заснути
Й ожить навесні.
Ставаймо на лижі,
Сідаймо в санчата,
Берімо коньки,
Щоб стрілою помчати!
Хай щоки щипає
Мороз жартома!
Хороша погода!
Весела зима!
Пригадай, Мариночко,
Дівчинко мала, —
Отака ж ялиночка
І торік була.
Волохаті гілочки,
Зелені голки,
На вершечку — зірочка,
На гілках — цяцьки.
Зайчики, ведмедики,
Човник, паровоз,
У самій середині —
Сивий Дід Мороз.
Що Маринці хочеться?
Може, літака?
Може, ти в нас льотчиця
Будеш отака?
Чи трамвай малесенький
Зняти з гілочок?
В ньому буде весело
Покатать ляльок.
А мала Мариночка
Дивиться й мовчить:
Що то за ялиночка?
Чом вона блищить?..
Бо мала не згадує,
Що було торік, —
Бо малій Мариночці
Тільки другий рік!
Їй не треба човника,
Нащо їй трамвай?..
Тягнеться до вогника
І лепече: «Дай!»