Митна політика України на сучасному етапі
Митна політика України виступає різновидом державної політики, а її головним функціональним завданням є забезпечення захисту національних інтересів та національної безпеки України в політичній, економічній, соціальній, екологічній та інших сферах.
Митна політика підпадає під вплив тих самих соціальних та політичних законів, що і державна політика взагалі. На конкретний зміст митної політики держави впливають певні об’єктивні фактори, серед яких слід визначити наступні:
- економічні – загальний стан економіки країни, особливості її економічної системи, особливості розвитку окремих галузей економіки, існуючі зовнішні економічні зв’язки, стан світових економічних відносин;
- ідеологічні та політичні фактори – програми уряду щодо захисту внутрішнього ринку та окремих його сфер, екологічної безпеки країни, охорони моралі та духовності;
- міжнародні фактори – членство держави у різноманітних міжнародних організаціях, наявність двосторонніх та багатосторонніх міжнародних угод, участь держави у митних та економічних союзах, підтримка певних міжнародно-правових та економічних санкцій, політика уряду щодо надання преференції окремими державами та інше.
Головні принципи митної політики держави:
1 Принцип єдності митної політикияк складової зовнішньої політики України. Цей принцип формується у відповідності з цілями та принципами зовнішньої політики, завданнями захисту національних інтересів та національної безпеки.
Митна політика за своїм змістом є складовою зовнішньополітичних позицій держави і в деяких випадках політична частина має пріоритет перед економічною.
2 Принцип єдності державного регулювання зовнішньоекономічної діяльності та контролю за її здійсненням. Згідно Закону України „Про зовнішньоекономічну діяльність” держава самостійно формує систему та структуру державного регулювання зовнішньоекономічної діяльності на її території. Важливою складовою регулювання зовнішньоекономічної діяльності є система державного контролю. Цей контроль здійснюється з метою забезпечення дотримання державними органами, підприємствами та їх службовими особами, а також громадянами порядку переміщення через митний кордон України товарів та інших предметів.
3 Принцип єдності тарифної політики України. У відповідності із Законом України „Про Єдиний митний тариф” на митній території держави діє Єдиний митний тариф, який являє собою систематизований звід ставок мита, яким обкладаються товари та інші предмети, що ввозяться на митну територію, або вивозяться за її межі та базується на міжнародно-визнаних нормах.
Ставки Єдиного митного тарифу є єдиними для всіх суб’єктів зовнішньоекономічної діяльності не залежно від форм власності.
4 Принцип єдності митної території України. Він заснований на понятті територіальної юрисдикції держави, митна територія встановлює область дії митного суверенітету держави. Згідно Митного Кодексу України (МКУ) територія України, у тому числі території штучних островів, установок та споруд, що створюються в економічній (морській) зоні України, над якими держава має виключно юрисдикцію щодо митної справи, становить єдину митну територію.
5 Принцип гармонізації та уніфікації митної діяльності України з загальноприйнятими в міжнародній практиці нормами і стандартами. Цей принцип також встановлено МКУ, його основою є намагання України інтегруватися до світової економічної системи, загальноєвропейських економічних процесів, до Світової Організації Торгівлі (СОТ), для чого необхідно привести національні митні стандарти у відповідність з загальноприйнятими світовими принципами та вимогами.
6 Принцип юридичної рівності і недискримінації, включення невиправданого втручання держави у зовнішньоекономічну діяльність. Цей принцип ґрунтується на Конституції України, яка гарантує кожному право на підприємницьку діяльність, що не заборонена законом і визнає рівність перед законом всіх суб’єктів зовнішньоекономічної діяльності, в тому числі держави, при здійсненні зовнішньоекономічної діяльності. Також, забороняється будь-які, крім передбачених Законом, дії держави, результатом яких є обмеження прав і дискримінація суб’єктів зовнішньоекономічної діяльності, а також іноземних суб’єктів.
Основні функції митної політики держави:
- фіскальна функція – наповнення державного бюджету за рахунок стягнення мит, податку на додану вартість, акцизного збору з товарів та інших предметів при переміщенні через митний кордон.
Слід відрізняти такі митні платежі як: збір за митне оформлення, плата за зберігання товарів на митних складах, митне супроводження, ці платежі не виконують фіскальної функції, а є платою за послуги митниці.
- регулятивна функція - передбачає вплив з боку держави та її компетентних органів на зовнішньоекономічні відносини за допомогою засобів економічного та адміністративного характеру з метою регулювання цих відносин з метою забезпечення національних інтересів та інтересів національних виробників. Таке регулювання здійснюється за допомогою встановлення ставок мит та митних зборів, ліцензування, квотування та встановлення інших нетарифних обмежень.
- захисна функція – спрямована на захист держави від зовнішніх загроз, а саме:
1) захист національної безпеки;
2) підтримання міжнародної безпеки та суспільного порядку;
3) захист внутрішнього ринку;
4) забезпечення екологічної безпеки;
5) захист інтересів споживачів;
6) створення умов для підтримання законності щодо порядку переміщення через митний кордон України товарів, ефективної боротьби з контрабандою та порушеннями митних правил;
7) сприяння боротьбі з міжнародним тероризмом та злочинністю.
Питання для самоконтролю:
1. Джерела митної справи
2. Головні принципи митної політики
3. Основні функції митної політики держави
Література:
1. Основи мтної справи в Україні. Дубиніна А.А., Сорокіна С.В., стор.24-32
2. Таможенное право в Украине:национальное и международное, стр. 128-143