Фірми діють без змови

Варіанти цінової стратегії, коли

І. Фірми встановлюють високі ціни – кожна отримує високі прибутки.

ІІ. Фірми встановлюють низькі ціни – прибутки кожної встановлюються на низькому рівні.

ІІІ. Одна фірма встановлює низьку ціну, коли конкурент встановлює високу ціну – ця фірма отримує надприбуток за рахунок ринкової частки конкурента.

Матриця результатів ринкової стратегії

двох фірм

Стратегія фірми А

Таким чином, у даній ситуації має місце потяг як до змови, так і до свідомого суперництва заради отримання прибутку.

Теорія ігор –це теорія, яка займається аналізом стратегічної взаємодії суб’єктів, що мають протилежні інтереси. Теорія ігор була розроблена Джоном фон Нейманом та Оскаром Моргенштерном, які в 1944 році викликали її в книзі “Теорія ігор та економічна поведінка”.

Результати гри ілюструються за допомогою матриці виплат, яка показує наслідки, що матиме кожний учасник гри при певних рішеннях його та інших учасників, тобто за певної стратегії. Найчастіше чисельність учасників та варіантів стратегії обмежується двома. Якщо існує оптимальне рішення для учасника незалежно від того, яку стратегію обере інший, то кажуть про його домінуючу стратегію. Якщо домінуюча стратегія існує для всіх гравців, то тоді у грі існує рівноважний результат, або рівновага за Нешем.

Рівновага за Нешем– цестан, за якого кожен з учасників діє найкращим для себе чином, виходячи з того, що всі інші учасники діють незмінно, тобто не реагують на його дії. Прикладом рівноваги за Нешем може бути рівновага Курно та рівновага Бертрана.

В багатьох іграх існує дві рівноваги Неша, причому найкраща для всіх учасників ситуація може статися тоді, коли учасники грають у кооперативну гру, тобто намагаються спільно досягти найкращого для всього загалу результату.

Приклад:

Фірма А зацікавлена, щоб в галузь не входили нові виробники і має прийняти рішення, чи знижувати їй ціни, чи ні. В свою чергу, потенційний учасник ринку В має вирішувати, чи варто входити до ринку. Якщо В вирішує не входити до ринку і не вступати в конкуренцію з А, то його виграш становитиме 3, виграш А – 10; якщо В вирішує ввійти до ринку, то його виграш залежатиме від того, чи буде з ним боротися А: якщо А почне боротьбу, то виграш кожного складатиме 0; якщо він відмовиться від боротьби, то В отримає 8, тоді як А – 5. Очевидно, що за даних умов домінуючою стратегією В буде “вступити до ринку”, а А – “не боротися”. Отже, матиме місце рівновага Неша (5,8). Фірма А не буде боротися з В, оскільки самий уже вхід конкурента на ринок завдає їй втрат, тому краще для неї залишити все так як є, оскільки боротьба може призвести до ще більших економічних втрат без гарантії перемоги. Проте ситуація зміниться, якщо А має достатній потенціал для боротьби з конкурентом (у лівій верхній клітинці матриці виплат будуть цифри 10/0) – скажімо, резервні потужності чи вільні капітали, завдяки яким можна швидко нарастити випуск за тих самих граничних витрат (при цьому якби не конкурент, А ніколи не скористалася цими резервами, оскільки монополіст постачає на ринок обсяг, який максимізує його прибуток. Якщо при вступі до ринку В монополіст замість нуля отримає виграш 10, цим створюється загроза з боку А для В запровадити в ужиток приховані резерви. Це відіграє роль засобу відлякування – В за даних умов обере стратегію “не входити”; буде реалізована рівновага Неша (10,3).