За трудомісткістю виготовлення продукції.

За продуктивністю обладнання

Виробнича потужність одиниці обладнання.

Методи розрахунку виробничої потужності.

При розрахунку виробничої потужності приймається до уваги все наявне обладнання, незалежно від того, працює воно чи не працює, у зв’язку із несправностями , ремонтом, модернізацією. Враховується також обладнання, що знаходиться на стадії монтажу та на складах (призначене до введення в експлуатацію в плановому періоді). При визначені виробничої потужності підприємства обладнання допоміжних і обслуговуючих цехів не враховується.

Дані розрахунки доцільно проводити за наступним алгоритмом :

1) визначення потужності обладнання (групи обладнання );

2) визначення потужності виробничої ділянки;

3) визначення потужності цеху(корпусу);

4) визначення потужності підприємства в цілому.

При розрахунку виробничої потужності обладнання станочного типу спочатку визначається плановий ефективний фонд робочого часу одиниці обладнання. Розрізняють календарний, номінальний і ефективний плановий фонди часу.

Календарний фонд розраховується для безперервного виробництва та дорівнює добутку числа днів у році та кількості годин у добі.

На більшості підприємств є певний режим роботи, тому весь календарний фонд робочого часу може бути невикористаний. В цьому випадку розраховують номінальний та ефективний фонд робочого часу обладнання.

Номінальний фонд роботи обладнання визначається наступним чином:

Ф_н = ( Ф_к - ВС) · n ·t_зм, (5.1)

Де Ф_к – кількість календарних днів у році;

ВС – кількість вихідних та святкових днів;

n – кількість змін на добу;

t_зм – тривалість зміни у годинах.

Ефективний фонд робочого часу обладнання :

Ф_еф = Ф_н – К_в, (5.2)

де К_в - планові втрати асу на ремонт, налагодження та переналагодження, знаходження в резерві.

Використовують два методи розрахунку:

1. за продуктивністю обладнання. Застосовується, як правило, у беззупинних виробництвах. Виробнича потужність визначається як добуток річного планового ефективного фонду робочого часу обладнання та його продуктивності в одиницю часу:

ВПод=Феф х Пч х Квн, (5.3)

Де Пч – продуктивність роботи обладнання в одиницю часу;

Квн – коефіцієнт виконання норми виробітку

2. За трудомісткістю виготовлення продукції. Застосовується переважно в дискретних виробництвах. Виробнича потужність за цим методом визначається на основі трудомісткості виготовлення (обробки) одиниці продукції (частини продукції) за наступною формулою:

ВПод = Феф\ Тод х Квн, (5.4)

Де Тод – трудомісткість виготовлення (обробки) одиниці продукції (частини продукції).

Виробнича потужність ділянки, цеху.

Виробнича потужність цеху (ділянки) з однотипним обладнанням визначається як добуток його середньорічної кількості даного виду обладнання ( Ч) та виробничої потужності одиниці обладнання:

- при розрахунках за продуктивністю обладнання

ВПцеху = ВПод х Ч або ВП цеху = Феф х Пч х Квн х Ч; (5.5)

- при розрахунках за трудомісткістю виготовлення продукції

ВП од = Феф\Тод х Квн х Ч. (5.6)

Виробнича потужність цеху, який оснащений різноманітним обладнанням, визначається пропускною спроможністю основної групи за умови, що на даному обладнані виготовляють деталі для одного найменування виробу.

Якщо ж на ньому обробляються (виготовляються ) деталі для кількох найменувань, то виробничу потужність цеху розраховують на основі трудомісткості збірного комплекту виробів, що формується на основі їх кількісного співвідношення, передбаченого у виробничій програмі. При цьому по кожній групі обладнання розраховується норма трудомісткості обробки одного комплекту . Виробнича потужність групи обладнання розраховується як відношення планового ефективного фонду часу роботи кожної групи на норму трудомісткості одного комплекту.

Існують цехи, виробнича потужність яких залежить від розміру виробничої площі, наприклад, збиральні, формувальні. Їх потужність визначається наступним чином :

ВП п = S x Феф пл./M (5.7)

Де S – корисна виробнича площа цеху;

Феф пл – ефективний фонд часу використання виробничої площі;

М – кількість кв. метро – годин для виготовлення одиниці продукції.

Виробнича потужність підприємства визначається за потужністю основного цеху ( цехів). Для її найбільш повного використання доцільно встановити відповідності потужностей основних та інших цехів (виробничих, допоміжних) , що також дозволяє запобігти утворенню «вузьких місць» та їх ліквідації. Вона можлива завдяки, наприклад, проведенню модернізації обладнання, перегляду технологічних процесів та норм, збільшенню змінності.

Визначення ступеня відповідності виробничих потужностей цехів та виявлення «вузьких місць» здійснюється за допомогою коефіцієнту сполученості:

Кс = ВП 1: Вп2, (5.8)

Де ВП1, ВП2 – виробнича потужність цехів, для яких визначається коефіцієнт.

Лекція 8