Інформаційне забезпечення виробничої діяльності підприємства

Систематичний збір, обробка та аналіз інформації про пе­ребіг інноваційних процесів, практичні наслідки заходів сто­совно стимулювання і регулювання інноваційної діяльності, результати реалізації пріоритетних напрямів впровадження нововведень називається моніторингом інноваційної діяль­ності. Для ефективного проведення моніторингу на підпри­ємстві має бути створено відповідну систему інформаційного забезпечення,яка включає: апаратне, програмне, кадрове за­безпечення.

Інформаційні документи, які забезпечують інноваційну діяльність поділяють на первинні та вторинні. До первинних належать такі документи та видання, які містять нові наукові дані чи нове осмислення відомих ідей чи фактів. Це книги (за винятком довідників), періодичні видання, спеціальні технічні видання, науково-технічні звіти, монографії, дисертації, звіти про науково-дослідну роботу, авторські свідоцтва, патенти. Вторинними є документи та видання, які містять відомості про первинні документи: довідники; огляди; реферативні журна­ли; бібліотечні каталоги та картотеки.

Інформаційне забезпечення науково-дослідних робіт. Ефек­тивність науково-дослідних робіт залежить передусім від кадро­вого потенціалу та технічного забезпечення. Останнє дає змогу вимірювати, перетворювати, обчислювати параметри досліджу­ваних об'єктів. В основі дослідницької роботи лежить матема­тична обробка отриманих результатів, які базуються на даних, що були отримані під час спостереження фізичних, хімічних, механічних та інших процесів. Від математичних можливостей обчислювальних систем залежить як якість, так і швидкість здійснення досліджень. Сучасні комп'ютерні системи середньої цінової категорії здатні виконувати операції із цифрами, десят­кові розряди яких різняться у понад 9 тис. разів (тип змінної Ехіепаеа — 3,4 • Ю"⁴⁹³² — 1,1 • 10⁴⁹³²). Системи оптичного вве­дення інформації дають змогу розрізняти понад 2,8 • 10¹⁴ кольо­рів. Обробка сигналів здійснюється з динамічним діапазоном понад 140 сІВ (2²⁴). Як бачимо, наведені значення показників для переважної більшості досліджень та розрахунків є надлишкови­ми, проте такі технічні властивості надають додаткові можли­вості у поглибленні рівня досліджень, що, у свою чергу, підви­щує рівень конкурентоспроможності розробок.

Інформаційне забезпечення конструкторських робіт. Кон­структорські роботи здебільшого проводяться на персональних комп'ютерах з відповідним програмним забезпеченням на спе­ціалізованих робочих місцях необхідними апаратними засоба­ми. Процес конструювання на автоматизованих робочих місцях може проходити такими двома методами: від деталі до скла­дального креслення; від складального креслення до деталюван-ня. До того ж, конструкторські програмні оболонки як і в пер­шому, так і в другому випадку звертають увагу конструктора на "тонкі місця" у конструкції, на порушення норм міцності, зручності складання, технологічності тощо. Це дає змогу уник­нути багатьох помилок на ранніх стадіях підготовки конструк­торської документації.

Інформаційне забезпечення технологічної підготовки вироб­ництва. Побудова ефективних, гнучких, ринково спрямованих систем управління технологічними процесами підпорядковуєть­ся таким положенням:

— при розробці технологічних процесів виникає необхід­ність вибору між методом обробки інформації та вартістю сис­теми, що в кінцевому результаті впливатиме на якість про­дукції, продуктивність технологічної лінії, довговічність облад­нання тощо;

— рівень розвитку радіоелектроніки як основи для побудо­ви інформаційних систем технологічної підготовки виробницт­ва поки задовольняє вимоги технологів у обсягах обробки інфор­мації;

— частка цифрової обробки в нових системах керування тех­нологічними процесами поступово зменшується у зв'язку з тим, що моделювання математичних залежностей в аналогових схе­мах здійснюється у реальному часі без низки перетворень та може реалізуватися на матеріалах з наперед визначеними вла­стивостями, що дає значне здешевлення систем управління технологічним обладнанням, заощадження коштів при обслу­говуванні ліній;

— менша гнучкість і можливості перепрограмування анало­гових схем управління технологічним процесом виправдовують­ся поступовим плановим зменшенням життєвого циклу техно­логічного обладнання.

Інформаційне забезпечення організаційної підготовки вироб­ництва. Організаційну підготовку виробництва забезпечують комп'ютеризовані системи управління підприємством. Таких систем є чимало — від універсальних, вартістю в декілька мільйонів доларів, для транснаціональних корпорацій, до спе­ціалізованих, які розробляють фахівці того підприємства, де ця система впроваджуватиметься.

Системи будь-якого масштабу побудовані за одним принци­пом — ієрархічністю, сутність якого полягає в обмеженні прав доступу до даних і параметрів на певному рівні. Скажімо, відділ головного технолога має право доступу до інформації, що сто­сується саме технологічних аспектів: база даних технічної інформації; складське господарство; керування технологічни­ми процесами тощо. Разом з тим, рівень, наприклад, склад­ського господарства немає доступу до рівня головного технолога, хоча він має відношення і доступ до складських баз з метою оперативного отримання інформації щодо наявних матеріалів та інструментів. І, відповідно, вище керівництво має доступ до усієї інформації, яка перебуває у системі управління підпри­ємством. Варто зазначити, що є розмежування у доступі і на кожному ієрархічному рівні. Скажімо, головний механік не може використовувати і керувати розділами баз даних, наприк­лад, головного енергетика. Ці обмеження створюються для підвищення рівня безпеки інформаційної системи у зв'язку з тим, що втручання у процеси інших підрозділів без належного рівня компетентності може призвести до розладу системи, що, у свою чергу, вплине на процеси інноваційної діяльності.

Ефективна інноваційна діяльність у таких системах забез­печується структурою побудови відносин між рівнями та на кожному рівні. Структура інформаційної системи переважно повторює організаційну структуру підприємства. Проте реалі­зація нововведень потребує реорганізації, можливо, тимчасо­вої. Для впровадження нових технологій важливе віртуальне поєднання технологічних відділів з конструкторськими та нау­ково-дослідними. Реалізація продукції зумовлює необхідність доступу до загальної бази даних виробничих підрозділів, склад­ського господарства, транспортного забезпечення і маркетин­гового відділу.

З урахуванням зазначеного вище, саме інформаційне забез­печення організаційної підготовки у комплексі вирішує питан­ня ефективності виробничо-господарської діяльності.

Комплексні рішення в управлінні інноваційними процесами. Організація комплексної інформаційної системи на підпри­ємстві потребує врахування низки факторів, які можна класи­фікувати за такими групами.

1. Організаційна група: корпоративна культура підприєм­ницьких структур; рівень конфіденційності інформації, що обробляється; ієрархічність структури управління підприєм­ством.

2. Технологічна група: обсяги ресурсного забезпечення тех­нологічного процесу; необхідність мобільного використання об­ладнання; можливість дистанційного контролю й управління.

3.Програмно-технічна група: операційна система (вартість, надійність, споживані ресурси); концепція використання і роз­витку сучасних технічних засобів на підприємстві; можливості відновлення техніки, ремонту, нарощування та модернізації систем контролю й управління технологічним процесом і тех­нічними засобами; архітектура системи.

4. Інформаційна група: обсяг і структура зовнішньої інфор­мації, що надходить до системи управління і точність вимірю­ваних величин; процедури обробки внутрішньої інформації (збе­рігання, аналіз, відображення, доступ); складність методів об­робки інформації; можливість і необхідність передачі інфор­мації.

5. Маркетингова група: ієрархія потреб; кваліфікація фа­хівців на ринку праці; купівельна спроможність населення регіону; рівень розвитку техніки і технології в країні.

Впровадження комп'ютеризованих комплексів в дослідні та конструкторські роботи, в технологічні процеси та системи управління підприємством потребує значних витрат ресурсів. Використання такого наукомісткого інструментарію потребує створення спеціалізованих відділів з певними виробничими площами, технічними засобами, висококваліфікованим персо­налом. У зв'язку з коротким життєвим циклом комп'ютерних систем створені комплекси необхідно періодично оновлювати. До того ж компоненти інформаційної системи у складних ком­плексах потребують додаткового обслуговування, що доповнює кількісний та якісний склад комп'ютерного обладнання, відпо­відно за додаткові фінансові ресурси. Зазначене сприятиме відволіканню значних коштів з основного виду діяльності. Подальше зростання обсягів витрат на інформаційні технології зменшує частку використання надходжень від реалізації про­дукції чи послуг на оновлення та розширення основного вироб­ництва. Як наслідок, може настати інформаційна (комп'ютер­на) криза на підприємстві, яка знизить його конкурентоспро­можність. Натомість використання сучасних комп'ютеризова­них систем дає можливість збільшувати рівень економічної безпеки підприємства, завдяки використанню пакетів програм управління підприємством та технологічним обладнанням, впровадженню сучасних програмно-технічних комплексів за­хисту інформації та документообігу.

Оптимальне значення обсягів витрат на функціонування комп'ютеризованих систем залежить від галузі, основної про­дукції, професіоналізму обслуговуючого персоналу, інформа­ційно-програмної незалежності, регіонального розміщення тощо.

При оцінці ефективності функціонування інформаційних тех­нологій необхідно враховувати не тільки грошове вираження економічного ефекту від проекту комп'ютеризації, а й нефінан­сову складову: підвищення лояльності клієнта; темпів виходу на ринок нових продуктів; якість управлінських рішень.

Ефективність впровадження систем інформаційного забез­печення на підприємстві пропонується визначати протягом терміну, що співмірний із середнім значенням періодичності появи базових нововведень у даній галузі чи суміжних галу­зях. Цей відтинок часу здебільшого корелює зі зміною певної кількості (двох-трьох) поколінь техніки. Для комп'ютерних систем цей термін становить 4—5 років.

Впровадження і функціонування інформаційних комплексів у системах управління підприємством передбачає таке: попе­редній розрахунок економічної ефективності; врахування су­часного стану системи; виважену достатність системних рішень та можливість світових інформаційних криз; інтеграцію інфор­маційних систем в інфраструктуру підприємства, держави.