Тактичні прийоми підготовчого етапу пред’явлення для впізнання
Пред’явлення для впізнання – це слідча та судова дія, здійснювана в порядку, регламентованому кримінально-процесуальним законом, яка полягає у пред’явленні потерпілому, свідку, підозрюваному, звинувачуваному або підсудному тих або інших осіб, трупів, предметів із метою встановлення останнім за уявним образом тотожності або розходження з об'єктами, котрі він спостерігав раніше у зв'язку з обставинами розслідуваної події.
Поняття, сутність, види і значення результатів пред’явлення для впізнання в розкритті й розслідуванні злочинів
ТЕМА 13. ТАКТИКА ПРЕД’ЯВЛЕННЯ ДЛЯ ВПІЗНАННЯ
План лекції
1. Поняття, сутність, види і значення результатів пред’явлення для впізнання в розкритті й розслідуванні злочинів.
2. Тактичні прийоми підготовчого етапу пред’явлення для впізнання.
3. Тактичні прийоми робочого етапу пред’явлення для впізнання різних об’єктів.
4. Заключний етап пред’явлення для впізнання.
Процесуальний порядок пред’явлення для впізнання окремо регламентований ст. ст. 174-176, 309 КПК України. Пред’явлення для впізнання, постаючи самостійною слідчою дією, має як процесуальні, так і тактичні особливості.
Сутність пред’явлення для впізнання полягає в тому, що впізнавач, зіставляє пред’явлені йому схожі об’єкти з уявним образом об’єкта, сприйнятого ним раніше (пов’язаного з розслідуваною подією), і визначає тотожність чи відмінність цього об’єкта, тобто за сутністю пред’явлення для впізнання є криміналістичною ідентифікацією за уявним образом у процесуальній формі.
Суб’єктом впізнання може бути потерпілий, свідок, підозрюваний, звинувачуваний, підсудний (тобто впізнавач).
Об'єктом впізнання може бути: людина (ст. 174 УПК України), труп та його частини, різні предмети (ст. 175 УПК України), домашні тварини.
Види пред’явлення для впізнання виділяють за такими підставами: 1) за об’єктом, що підлягає впізнанню, виділяють: пред’явлення для впізнання людей, предметів (різноманітних речей матеріального світу; стосовно документів питання є дискусійним у науці), тварин, трупів людей і тварин, приміщень та ділянок місцевостей (також є дискусійним у науці); 2) за суб’єктом упізнання (за процесуальним статусом суб’єкта): впізнання свідком, потерпілим, підозрюваним, звинувачуваним, підсудним; 3) залежно від того, в якому вигляді пред’являють об’єкти: в натурі чи за копією (фотознімками, відео-, кінозображеннями, звукозаписом, масками, зліпками, заливками); 4) залежно від ознак, за якими впізнають людей: за анатомічними чи функціональними ознаками (мова, хода, міміка, жести тощо); 5) залежно від контакту між особою, яка впізнає, і особою, яку впізнають: з безпосереднім контактом чи без такого між ними (поза візуальним спостереженням особи, яку впізнають, що здійснюється з метою забезпечення безпеки особи, яка впізнає);
Процес упізнавання вміщує певні етапи, які збігаються з етапами формування свідчень впізнавача,зокрема: формуючий; репродукційний; власне порівняння та розпізнавання об’єкта
Значення результатів пред’явлення для впізнання для розкриття і розслідування злочинів.Результати пред’явлення для впізнання, що містяться в їх джерелах (протоколі пред’явлення для впізнання та носіях інформації, на яких за допомогою технічних засобів зафіксовано цю слідчу дію), використовують як докази для встановлення причетності особи до злочину та інших обставин у справі, передбачених ст. ст. 64, 23 КПК України.
Усю діяльність із проведення пред’явлення для впізнання поділяють на три етапи: підготовчий, робочий (власне пред’явлення для впізнання) та заключний (оцінка та фіксація результатів слідчої дії).
На підготовчому етапі пред’явлення для впізнання слідчому необхідно виконати такі дії: 1) визначити мету цієї слідчої дії; 2) провести попередній допит впізнавача; 3) ухвалити рішення щодо проведення пред’явлення для пізнання; 4) здійснити психологічну підготовку особи, яка впізнає; 5) провести підбір об’єктів, серед яких пред’являтиметься об’єкт впізнання; 6) обрати час та місце пред’явлення для впізнання, запросити осіб, які повинні брати участь у проведенні цієї слідчої дії; 7) підготувати для фіксації результатів необхідні науково-технічні засоби та визначитися з іншими учасниками пред’явлення для впізнання (поняті, спеціалісти, представники та ін.); 8) забезпечити через оперативні можливості органу дізнання отримання прогнозуючої інформації про можливу поведінку зацікавлених осіб (оперативно-розшуковий аспект); 9) спланувати перебіг слідчої дії, можливо скласти план її проведення.
Попередній допит впізнавача, відбувається для встановлення: а) обставин, за яких вона спостерігала об’єкт, який підлягає впізнанню; б) особливостей впізнавала, від яких залежить повнота і якість сприйняття об’єкта, а також здатність точно розповісти про обставини події (дефекти органів почуття, психіки тощо); в) ознак такого об’єкта. Якщо особу вже було допитано, але такого роду інформація не була нею надана, може бути проведено додатковий допит.
Ухвалити рішення щодо проведення пред’явлення для пізнання. Розглянемо детальніше умови, за яких слідчий приймає рішення про пред’явлення для впізнання:
а) якщо під час слідства встановлений факт спостереження допитуваним об’єкта, що підлягає ідентифікації;
б) якщо є обґрунтоване припущення про можливість впізнання допитуваним об’єкта, що стосується й реальності впізнання із урахуванням тривалості та умов сприйняття об’єкта, особових якостей впізнаючої особи (зору, слуху тощо), часу, який минув після первинного сприйняття;
в) якщо особа після первинного спостереження об’єкта не отримала про нього додаткових відомостей (наприклад, розшукувану особу затримали в присутності того, хто його раніше спостерігав, або іншим чином виділили як підозрюваного, а також під час оперативного впізнавання);
г) якщо стосовно об’єкта, що пред’являється, немає відомостей, що роблять очевидним установлення його тотожності (наприклад, номер на телевізорі й відповідний сертифікат у власника, де цей номер зазначений);
д) якщо об’єкт, що пред’являється, має індивідуальні ознаки (наприклад, нові предмети серійного виробництва зазвичай не повинні пред’являтися для впізнання, виняток становлять випадки, коли слідчого цікавить визначення партії товару).
Підбір об’єктів, серед яких пред’являтиметься той, що підлягає впізнанню – один із відповідальних заходів підготовчого етапу, при цьому необхідно дотримуватися певних тактичних рекомендацій: загальна кількість об’єктів, які пред’являють для впізнання, за винятком об’єкта, що пред’являється, – не менше трьох, за винятком трупа, унікальних речей (наприклад антикваріату), що пред’являються в однині; підібрані об’єкти мають бути схожими чи однорідними з тим, який підлягає впізнанню; за наявності декількох об’єктів упізнання вони пред’являються окремо в різних групах схожих предметів.
Слідчий також приймає заходи для підготовки науково-технічних засобів для фіксації результатів пред’явлення для впізнання та визначення учасників цієї слідчої дії.